Хатка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Курсивний текстХатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХА́ТКА, и, жін. Зменш.-пестл. до хата 1, 2. Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак; Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках У піжмурки в яру гуляють (Тарас Шевченко, II, 1963, 41); Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники (Михайло Стельмах, II, 1962, 26); Чіпка ввійшов у невеличку хатку, де сидів секретар, обложений кругом ділами (Панас Мирний, I, 1949, 253);

// Приміщення, споруда, предмет, які формою нагадують невелику хату. — А наші хатки на колесах, правда, гарненькі? — киває Василинка на яскраві жовто-червоні та голубенькі вагончики, що, наче автобуси на стоянці, таборяться внизу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 191); Покинули свої хатки-шпаківниці чорно-рябенькі шпаки. Величезними табунами літають вони над ланами, луками (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 13); З сусідськими Сашком і Омельком він робить хатки з піску (Іван Багмут, Опов., 1959, 11).

Карткова хатка див. картковий; Хатка з карт, рідко — те саме, що Карткова хатка (див. картковий). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки, ..одна на одній, як хатки з карт (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392); Хатка на курячій ніжці (лапці) див. курячий.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ХА́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ха́та 1, 2. Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак; Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках У піжмурки в яру гуляють (Шевч., II, 1963, 41); Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники (Стельмах, II, 1962, 26); Чіпка ввійшов у невеличку хатку, де сидів секретар, обложений кругом ділами (Мирний, І, 1949, 253); // Приміщення, споруда, предмет, які формою нагадують невелику хату. — А наші хатки на колесах, правда, гарненькі? — киває Василинка на яскраві жовто-червоні та голубенькі вагончики, що, наче автобуси на стоянці, таборяться внизу(Гончар, Тронка, 1963, 191); Покинули свої хатки-шпаківниці чорно-рябенькі шпаки. Величезними табунами літають вони над ланами, луками (Коп., Як вони.., 1961, 13); З сусідськими Сашком і Омельком він робить хатки з піску (Багмут, Опов., 1959, 11).

Картко́ва́ ха́тка див. картко́ви́й; Ха́тка з карт, рідко — те саме, що Картко́ва́ ха́тка (див.картко́ви́й). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки, ..одна на одній, як хатки з карт (Коцюб., І, 1955, 392); Ха́тка на куря́чій ні́жці (ла́пці) див. ку́рячий.

Іноземнісловники

Словари и энциклопедии на Академике

ХА́ТКА, хатки, жен. уменьш. к хата в 1 знач., маленькая хата.

Ілюстрації

Хатка 1.jpg Хатка 2.jpg Хатка 3.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Хатина

Хата

Джерела та література

Словари и энциклопедии на Академике

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зовнішніпосилання

Матеріал з Вікіпедії

Хата — одноповерховий житловий будинок