Відвідувати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Відвідувати, -дую, -єш, сов. в. відвідати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдать. Сідлай, хлопче, коня вороного, поїду одвідаю кохання свого. Чуб. V. 345. Матінко моя, відвідай мене. Мет. 245. Вони там були та й її відвідали. Зміев. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВІДВІДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВІДАТИ, аю, аєш, док., перех. Ходити, їздити до когось, бувати в когось або де-небудь. У свято мама ходила його [брата] одвідувати (Марко Вовчок, I, 1955, 294); Прекрасні люди відвідують мене щодня, приносять мені все, що я люблю (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 302); Я прийшов вас відвідати, порадитися... (Іван Франко, II, 1950, 211); Готуючись відвідати концерт, Марина пожвавішала (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 174); * Образно. Нічка тиха Україну Одвідать прийшла (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 252); // тільки недок. Систематично ходити кудись (у школу, музеї, театри тощо). Чотири школи нашого села відвідують більше тисячі учнів (Літературна газета, 12.II 1953, 1); Я зрозумів потребу відвідувати музеї (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 185).

Ілюстрації

8a8b27bdb62a823e94e0dff8036ca89e.jpg 59045b7dee709-londeree-family-dinner-web-sized-68.jpg 62219797.jpg 1-20.jpg

Медіа

Див. також

навіщати

провідувати

навістити

навідати

Джерела та література

http://sum.in.ua

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 564.

Зовнішні посилання