Навістити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Навістити. См. Навіщати.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

НАВІЩАТИ, аю, аєш, недок., НАВІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех. Те саме, що навідувати 1. Через день навіщає [свекор] сватів (Панас Мирний, I, 1954, 230); — Я навіщатиму вас, коли буде змога (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 72); Був гарний осінній день, коли Ґава знову навістив хату Староміського (Іван Франко, III, 1950, 66); От і відпочили [Степан з товаришами], Друга навістили У селі Кривому (Микола Шпак, Вибр., 1952, 157); * Образно. Як вона тремтіла.., як побоювалася, щоб його яке лихо не навістило (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 23).

Ілюстрації

Пары-приш-и-навестить-мать-на-ро-ите-ьском-оме-57696135.jpg Мо-о-ой-внук-с-букетом-цветка-прише-навестить-его-бо-ьной-grandpa-в-бо-84494115.jpg Italiya 751x454.jpg 240 F 143798345 NFM8HBuershP9zMzlC76strQ1bAHmcb0.jpg

Медіа

Див. також

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8

https://ukrainian_explanatory.academic.ru/89472/%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 34.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 471.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 34.

Зовнішні посилання