Блик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Блик, меж. = Блим. Передо мною усе щось блик та блик! коли я придивляюсь, аж то гроші горять. Шейк.

Сучасні словники

БЛИК, невідм., розм. Уживається як присудок за знач. блимати і блимнути. — Це грабіж! — горобчик каже, — Забирайся з хати, враже. Лис очима люто — блим: — Сам втікай, бо зараз з'їм! (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 216).

Ілюстрації

Зврйцщдирд.jpg Жйардтц.png Fцуахгзрфду.png Хвзрйдщ.jpg

Медіа

Див. також

Академічний словник української мови Словник української мови

Зовнішні посилання