Єниченько

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Єниченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Туркиєниченьки. АД. І. 148.

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки. АД. І. 148

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Єни́ченько, ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки. АД. І. 148.

Іноземнісловники

російсько-український словник

Єниче́нько, -a, чол., заст. Зменш. до єнича́р

Ілюстрації

Єниченько.jpg Єниченько 1.jpg Єниченько 2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

яничар

бусурман

турок

Яничари (тур. yenicery, букв. Нове військо) — регулярна турецька піхота. Створена в другій половині XIV століття.

[1]

Зовнішні посилання

Яничари. Як виникли яничари?

Матеріал з Вікіпедії

Яничáри (тур. yeniçeri — дослівно нове військо) — регулярна піхота в Османській імперії, що діяла у 14 — 19 століттях, створена султаном Мурадом І.

яничар