Ясирити

Яси́рити. -рю, -риш, гл. Брать въ плѣнъ, въ неволю населеніе. Орда.... ясирить, полонить. К. ПС. 125. Налетіла з Криму буря на село щасливе: гумна палять, хати граблять, ясирять, що живе. К. МБ. X. 8.

Сучасні словники

http://slovopedia.org.ua/93/53423/1022822.html

Ясирити -ирю, -ириш, недок. , іст. 1》 Забирати населення в неволю. 2》 Віддавати у неволю.

https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%8F%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8

ЯСИ́РИТИ Брати в полон, у неволю.

Ілюстрації

Джерела та література

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 544.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах.