Ярка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Я́рка, -ки, ж. 1) Молодая годовалая овца. Вас. 198. Що тобі буяри привезли: чи вівцю, чи ярку? Мил. Св. 58. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 34. Ум. Я́рочка.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Тлумачення слова у сучасних словниках и, жін. Молода вівця, яка ще не ягнилася. — Ой на тобі, дівчинонько, ще й семеро овець. Ще й семеро овець і восьмую ярку (Павло Чубинський, V, 1874, 866); Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв'язаними ногами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 145).