Щедрівниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Щедрівниця, -ці, ж. Поющая щедрівку. Чуб. ІІІ. 476.
Сучасні словники
ЩЕДРІ́ВНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до щедрівник. Заплітаючи довгії коси, Прихиливши лице до вікна, І Меланка, матуся Тодоса, Дожидала щедрівниць сумна
Ілюстрації
|
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 т. Т. 6: П-Поїти / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; ред. тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець Київ: Наук. думка, 1975. 832 c.
