Щастя

Щастя, -тя, с. Счастье. В щасті не без ворога. Посл. Грошей багацько, а щастя мало. Ном. № 1434. Щастя-доля. Счастливая судьба. Нивоньку об’їжжає, щастядоленьку має, рано з поля збірає. Чуб. III. 238. Ум. Щастячко. Ном. № 1675.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також

Сучасні словники

Щастя — психоемоційний стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, даєрадість людині. Стан чи якість бути щасливим; насолоджувальний досвід чи емоція, що породжується від володіння добром чи задоволення бажань; втіха, приємність; благословенність.

Щастя, я, сер.
1. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь. Спочивають добрі люде, Що кого втомило: Кого — щастя, кого — сльози, Всіх нічка покрила (Тарас Шевченко, I, 1963, 29); [Хвора:] Якби вдалось моє велике діло. Я б упилася щастям перемоги, — Не спогадом, надією жила б (Леся Українка, I, 1951, 120); Моє щастя — Вітчизни простори, Оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (Михайло Стельмах, Шляхи світання, 1948, 115); Як мені даровано багато, Скільки в мене щастя, чорт візьми! — На землі сміятись і страждати, Жити і любить поміж людьми! (Василь Симоненко, Земне тяжіння. 1964, 10);

Зовнішній вияв цього відчуття. Її повні, трохи бліді щоки спахнули рум'янцем, в тихих очах світились спокій та щастя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 69); Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику і ритмічні танки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 268); — Прапор з чохла! — Поглядом, сповненим щастя й готовності, Вася Багіров прийняв команду (Олесь Гончар, III, 1959, 439);
Радість від спілкування з ким-небудь близьким, коханим тощо. Впивалася [Галя] щастям, хоч полохливим, боязким, а все-таки щастям... (Панас Мирний, I, 1949, 404); Може, й тобі, моя панно, Колись доведеться Згадать тую конвалію, Як щастя минеться (Леся Українка, I, 1951, 7); [Воронін:] Часто запитують: що таке щастя? А я думаю, що зустріч з любимою після.. розлуки — це й є найвище щастя… (Олександр Левада, Драми.., 1967, 329); Внутрішньо не тямлячись від щастя, що переповнювало її, Шура намагалася уявити собі першу зустріч з Юрієм (Олесь Гончар, III, 1959, 174);
У порівняннях. Настя грала весняних пісень, багато пісень, коротких, мов щастя (Леся Українка, III, 1952, 587);
Про того, хто дає радість кому-небудь, викликає гаряче почуття симпатії, любові. Я б тебе сховав Далеко! Далеко! Щоб ніхто не знав, Щоб ніхто не бачив, де витає доля, Моя доля, моє щастя, Ти, моя Мар'яно (Тарас Шевченко, I, 1963, 155); [Любов:] І ти щасливий, правда? [Орест:] Правда, моє щастя, моя зоре! (Леся Українка, II, 1951, 60); [Одарка (прожогом кинулась йому на шию):] Орле мій! (Заридала). Щастя моє!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 60);
Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість кому-небудь. — Я тільки думками літатиму за тобою по твоїх слідочках. Ото моє усе щастя теперечки (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 154); Перед його очима носилося господарське щастя: весела жінка, щебетливі дітки, своє господарство… (Панас Мирний, IV, 1955, 36); «Прощай, моя косо, моя дівоча красо! Прощай, моє щастя!» — подумала Василина й пішла в хату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 81).
Вважати (мати) за щастя — бути щасливим що-небудь зробити, взяти участь у чомусь. [Руфін:] Я б за щастя вважав, якби ти в мене оселився (Леся Українка, II, 1951, 357); — Я маю за щастя вітати вас у вашій господі (Юрій Смолич, I, 1958, 57); Випало (випадає) щастя кому, перев. з інфін. — судилося комусь робити що-небудь, повезло кому-небудь у якійсь справі, з'явилася можливість взяти участь у чомусь. — Так ви, Федоре Івановичу, виходить, і товариша Леніна бачили? — А то ж які ..Отак, як тебе зараз бачу. — Скажи ти! — зітхнув Мусій. — І випаде ж щастя таке! (Андрій Головко, II, 1957, 499); — Це моє рідне місто, мені випало щастя визволяти його власними руками (Олесь Гончар, III, 1959, 29); Роман насмішкувато і гидливо зміряв їжакувате обличчя Корнюші: — Не всім таке щастя, дядьку, випадає (Михайло Стельмах, I, 1962, 514); Зазнавати (зазнати) щастя — бути, ставати щасливим. Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 37); В цій маленькій хатині зазнала вона щастя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 71);
Купатися в щасті; Палац щастя — приміщення, в якому реєструють шлюби; загс. В перший день відкриття «Палацу щастя» у місті Дрогобичі весною 1961 р. в ньому відбулося 19 церемоній шлюбів (Народна творчість та етнографія, 3, 1962, 101); Варвара Дормидонтівна наполягала і таки домоглася дотримання певного ритуалу: церемонія в міському «Палаці щастя», промова чергового депутата міськради, персні, біла фата і чорне таксі (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 114); Приносити (принести) щастя кому — робити щасливим кого-небудь. — Я тебе радуватиму, я щастя і тобі принесу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 446); Невже так було треба тих грошей? Дали вони спокій, принесли щастя, веселість, здоров'я? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 203); Яке [то, це] [велике] щастя! — дуже велика радість, задоволення від чого-небудь; дуже щасливий хто-небудь від чогось. [Круста:] Яке то щастя мати жінку дбайнуї (Леся Українка, II, 1951, 392); «Яке щастя бути в полку»! — думав Черниш, скачучи з товаришами-офіцерами поперед своєї роти (Олесь Гончар, III, 1959, 74); Київ, Київ!.. Я тобі, як чуду, у піснях молюся голубих... О, яке це щастя, що побуду хоч у сні на вулицях твоїх! (Володимир Сосюра, II, 1958, 226); Він думав про те, яке це велике щастя працювати разом з людьми, розуміти їх і щоб вони тебе розуміли (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 328).

2. Досягнення, успіх, удача. Де відвага, там і щастя (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 75); — А що, мамо, думаю ще іти у губернію, чи не буде там щастя?(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); Прощаючись з бійцями, які, збившись навколо свого командира, всіляко зичили йому щастя, Брянський заспокоював їх: — За мене не турбуйтесь, товариші; я знаю, що зі мною нічого особливого не трапиться (Олесь Гончар, III, 1959, 40);

у знач. присудк. сл. Щастить, везе кому-небудь. Щастя Ястшембського, що панна Броніслава здалась Василині поганою, рудою та патлатою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 86);
Уживається як вигук при вираженні великої радості, відчуття схвильованості через раптовий, несподіваний успіх, вихід з якого-небудь становища, ситуації тощо. [Любов: (плеще в долоні):] Я виграла, я виграла! О, щастя! (Леся Українка, II, 1951, 64); На Фастів ударили полки... Житомир наш!.. О щастя!.. Вже наш Кіровоград!.. (Володимир Сосюра, II, 1958, 478).
Колесо щастя; Мати щастя: а) бути, почувати себе щасливим. У тихому гаю Лисичка щастя мала, Як у своїм добрі жила, гуляла (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 125); Вона говорила, що має щастя з ним. А яке він міг їй дати щастя? Навіть святкові чоботи вона носить від першого чоловіка (Михайло Стельмах, I, 1962, 164); б) (перев. у формі 2 ос. теп. ч.) тобі, вам повезло. — На цю приказку я міг би вам дещо відповісти, але маєте щастя, що хочу спати, — сказав Рудик (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 201); За триста карбованців забирай свій городець і халупу. Ще маєш щастя, що не розвалив її на дрова (Михайло Стельмах, I, 1962, 179); в) (з інфін.) бути щасливим що-небудь зробити, взяти участь у чомусь. — Я вже мав честь бути в вашому домі, та не мав і досі щастя познайомитись з вами, — почав Ломицький (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 25); Я мав щастя бути учнем дорогої Ганни Антонівни (Юрій Яновський, I, 1954, 27); На [моє, своє, його і т. ін.] щастя: а) (у знач. вставн. сл.) дуже добре для кого-небудь. На своє щастя, попала [Івга] куди й пристати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 282); Посковзнувшись, Соломія вскочила вище колін у холодну тванюку. Під ногами була безодня, та, на щастя, вона вхопилась за кущ очерету й вилізла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); На його щастя, зразу ж за Михайлівськими хуторами нагнав якийсь чоловік рябою кобилою в ходові (Андрій Головко, II, 1957, 79); Коли під час роботи я захворів, я нестерпно страждав від думки, що, може, мені не вдасться вже довести свою роботу до кінця. На моє щастя, цього не сталося (Олександр Довженко, I, 1958, 26); Будь це не в Каховці, гірко довелось би хлопцеві, в тисняві ноги йому геть повідтоптували б. Тут же, на Данькове щастя, більшість було таких же босих, як і він сам (Олесь Гончар, I, 1959, 45); б) щоб був успіх, удача, щоб повезло кому-небудь. Усміхнувся Цуценька, затиснув у кулак гроші, поплював на щастя й пішов по пана Вана(Степан Ковалів, Світ.., 1960, 81); Відчиняли люди широко ворота, поливали на щастя дорогу, щоб завжди таким багатим був двір (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 420); Кілька років зберігала Яресьчиха в скрині на самому дні синове срібло. Видобула його лише в день проводів, урочисто вклала хлопцеві в руку: — Це тобі, сину, на щастя... (Олесь Гончар, I, 1959, 43); Пробувати (спробувати, попробувати) щастя — намагатися що-небудь зробити, розраховуючи на успіх. Нарешті похід на К осів був таки рішений, опришки зібралися і поїхали. Розсипалися по селах добирати легінів; знайшли душ із десять таких, що хотіли спробувати щастя (Гнат Хоткевич, II, 1966, 233); Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (Олесь Гончар, III, 1959, 355); Сподіватися (покладати надію) на щастя — думати про щасливе, успішне завершення чого-небудь, надіятися на успіх; Щастя твоє (ваше і т. ін.) — пощастило, повезло тобі, вам і т. ін. — Я ось, дядьку... осьдечки! — заливаючись сміхом, обізвавсь Карпо, опинившись зразу на другім боці. — Ну, щастя твоє! проскочив!.. (Панас Мирний, I, 1954, 273); Ще Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор. І це треба берегти, бо воно підтримує сили (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 369); — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай! (Андрій Головко, II, 1957, 146); — І я живий! — десь у самім кутку бадьоро дзвенить Маковей. — Наше щастя, що добра кроква попалась над нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 240); Щастя чути (бачити і т. ін.) — здатність, спроможність сприймати за допомогою органів чуття. — Чуєш? — хоче сказати [Роман], що вона повернулайому слух, щастя чути пісню, голоси людей, шум вітру і шепіт дерев (Михайло Стельмах, І, 1962, 470); Щастя ще десь завалялося.

3. Доля, талан. О боже мій милий! така твоя воля, Таке її щастя, така її доля! (Тарас Шевченко, I, 1963, 5); — Ну, батьку, на те війна. Народне діло. Тут уже кому яке щастя(Олександр Довженко, I, 1958, 386);

Добробут, щасливе життя. Якось було мені смутненько. Звісно, чоловік і в щасті, то часом смуток обіймає, — не то, що нам (Марко Вовчок, I, 1955, 260); [Явдоха:] А він наслухався від цих бурлак та й собі: поїду та й поїду щастя шукать... (Карпенко-Карий, II, 1960, 107); — Хай гасають по твоїх просторих кімнатах веселі діти, хай спочивають і розкошують у достатках і щасті дозвілля твої люди (Олександр Довженко, I, 1958, 326); Оринине щастя було йому дорожче за його власне (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 372); У Жовтня бурі живодайній Своє ми щастя здобули (Максим Рильський, III, 1961, 146).
Запропастити щастя; Щастя-доля; Щастя-доленька; Щастя й (та) доля, нар.-поет. — радість у житті в кого-небудь, успіх, добробут. Вміла мати брови дати. Карі оченята. Та не вміла на сім світі Щастя-долі дати (Тарас Шевченко, I, 1963, 25); — Я вже нараяла тобі раз щастя-долі, дитино у і більше до смерті не буду (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 467); Визрівають любі мрії, А навколо тьма і тьма; Не збуваються надії, Щастя-доленьки нема (Микола Ю. Тарновський, З дал. дороги, 1961, 307); Подумав щіткар, подумав та й каже: «Ех ви, щітки, гребінці, мабуть, вам прийшли кінці. Десять років вас тягав, щастя-доленьки не мав» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 86); — Рад я йому з щирого серця, — каже Шрам, — пошли йому, господи, щастя й долю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 71); — Мамо! — заговорив тоді старший брат, — ідемо ми шукати щастя та долі (Марко Вовчок, I, 1955, 312).

Щастя. Орфографічний словник української мови

ща́стя, іменник середнього роду

Щастя. Українсько-російський словник

счастье; (успех) удача; благополучие

Щастя. Словник синонімів

фортуна, доля, талан, щастя-доля; (сімейне) щасливе життя; ФР. радість «н. щастя моє!»; П. досягнення, успіх, удача; (твоє) ІД. тобі щастить «пощастило»; щастячко.

Щастя. Словник синонімів Полюги

(стан блаженства від життя) задоволення, благодать, талан, рай, раювання, мн. гаразди// щастя-доля.

Щастя. Фразеологічний словник української мови

випада́є ща́стя кому. 1. з інфін. Кому-небудь таланить бути гідним здійснити, виконати щось почесне. — Це моє рідне місто, мені випало щастя визволяти його власними руками (О. Гончар). 2. Щастить, фортунить у чому-небудь. Роман насмішкувато і гидливо зміряв їжакове обличчя Корнюші: — Не всім таке щастя, дядьку, випадає (М. Стельмах).
вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він (Румянцев), Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду:матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).
ма́ти честь (ща́стя) , з інфін. Уживається для вираження гордості за щось, задоволення від чогось; бути удостоєним чого-небудь, із задоволенням здійснювати щось. — Я вже мав честь бути в вашому домі..— почав Ломицький (І.Нечуй-Левицький); “Товаришу листоноша,— сказав тоді й артист.— Тоді дозвольте мені мати честь — бути вашим добрим знайомим” (Ю. Яновський); Я мав щастя бути учнем дорогої Ганни Антонівни… (Ю. Яновський). ма́ти за честь. — Мав за честь бути присутнім на тому засіданні (З газети).
попита́ти до́лі (ща́стя) . Спробувати зробити що-небудь нове, розраховуючи на успіх; відважитися, ризикнути. — Завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками.— З Богом,— каже старий,— попитайте долі (Марко Вовчок). попита́ти ща́стя-до́лі. Поїхав .. Хоче ще раз попитати щастя-долі (З газети).
спро́бувати / про́бувати ща́стя (уда́чі). Відважитися на щось, сподіваючись на успіх. Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (О. Гончар); Розсипалися (опришки) по селах добирати леґінів; знайшли душ із десять таких, що хотіли спробувати щастя (Г. Хоткевич); — Я просто пробував удачі, а всяка ж проба може не вдатись (Леся Українка).
ща́стя твоє́ (ва́ше, на́ше і т. ін.). Кому-небудь поталанило, пощастило. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай (А. Головко); Це Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор, І це треба берегти, бо воно підтримує сили (М. Коцюбинський); — І я живий! — десь у самім кутку бадьоро дзвенить Маковей.— Наше щастя, що добра кроква попалась над нами (О. Гончар).
ща́стя ще десь заваля́лося чиє. Кому-небудь непередбачено, несподівано пощастило, поталанило в чомусь. — І скажіть ви, — полегшено зітхнув батько,— ще десь і щастя завалялося, що кінь копитом не наступив (М. Нечай). ща́стячко ще десь заваля́лося. — Невже наше щастячко ще десь завалялося, і я скоро обійму тебе, обцілую, синочка свого? (В. Логвиненко).

Щастя. Синонімія

ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯ фольк., СУДЬБА́ розм., ФОРТУ́НА розм., ПЛАНЕ́ТА розм., заст., ПЛАНИ́ДА розм., заст., УДІ́Л заст., уроч., ПАЙ заст. Ой погляну я на поле, - Полечистеє дріма... Гей, мій латаний талане, Доле темна та німа! (І. Франко); Перед нами - брат нужденний.. Тягне жеребсвій злиденний Та кляне життя своє (П. Грабовський); - Ну, батьку, на те війна. Народне діло. Тут уже кому яке щастя(О. Довженко); Невже минеш, як буревій, В судьбі моїй, в судьбі моїй? (Л. Забашта); Така, видно, фортуна чоловіку: несхотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів (М. Стельмах); Мені випала щаслива планета -родитися в степу (О. Ковінька); - А головувати хто буде? Чи не ти, бува, приймеш на себе цю планиду? (Ю.Збанацький); [Інгігерда:] Хлопчик бідний! Не легкий це припав тобі уділ... (І. Кочерга); Є люди - слава їх лунає звуком рогу.А мій убогий пай - незвані темні дні (переклад М. Зерова).
ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА [ВТІ́ХА], КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (відприємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Він почуває задоволення від того, що налагодив кабель (О. Гончар); І постає в уяві ріднастріха І стежечка у спориші-траві, - І з того немала вже нам утіха (О. Ющенко).
У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н,ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищийнаслідок у якійсь роботі). [Юля:] У мене в інституті такі успіхи... Грамотою нагородили (З. Мороз); - Наша експедиціяне пройшла марно. Ми вже й зараз можемо сказати про наші досягнення (О. Донченко); Письменницька роботанадзвичайно складна. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (з журналу); Ці дипломи в різний часприсуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (О. Гончар); Я виливаю кровщоднини в ямби І нелегким радію таланом (Д. Павличко); Трудові звершення; Мама обіцяла доні за добрий поступ унауці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Запуск космічних кораблів - справжній тріумф науки і техніки; Ївжинбатько поставив рекорд по сівбі (О. Донченко).
ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВО підсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗД діал., ПАЙДА діал. Капітан..був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки налиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О.Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужоїмолодиці не займай! (прислів'я); [Михайло:] Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!..Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у ріднуБерезань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б.Грінченка).

Щастя. Словозміна

Відмінок	Однина
Називний	ща́стя
Родовий	ща́стя
Давальний	ща́стю
Знахідний	ща́стя
Орудний	ща́стям
Місцевий	на/у ща́сті, ща́стю
Кличний	ща́стя