Щасний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Щасний, -а, -е = Щасливий. Не родись красна, та родися щасна. Ном. № 1674. Нехай Бог дав тобі тепер щасну годину. Г. Барв. 181. Ой рятуй нас, милий Боже, посилай нам щасну долю! К. Псал. 270.
Зміст
Сучасні словники
Щасний Академічний тлумачний словник
- ЩАСНИЙ , а, е, розм. Те саме, що щасливий. Не родися красна, та родися щасна (Українські народні прислів'я та приказки. 1963, 180); Чи пам'ятаєш дні ті гарні, ясні, Коли сміялось сонце, грало море, А ми на скелі вдвох стояли щасні... (Микола Вороний, Вибр., 1959, 129); Простора хатина, чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом… (Панас Мирний, II, 1954, 169); Вона вивела його в сад у тихий літній вечір і, обнімаючи поглядом щасним усе навкруги, сказала: — Марку, все це наше з тобою (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 453); Докія од радості навіть не знає, що сказати, і всім тілом пригортається до Тимофія, чуючи, як щасні сльози пощипують її повіки (Михайло Стельмах, II, 1962, 175); Добре діди сиві Між себе рядили, Щасну долю молодим судили (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 342); З заспокоєним серцем, повним надії на щасне скінчення справи своєї, повертав Семен з Межибожа додому (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 125);
// у знач. ім. щасні, них, мн. Люди, яким щастить. Ні, не однако для всіх сонце сяє, Хоч безучасно над всіми блищить. Бідний слізьми його блиск заливає, Щасним воно і терни золотить (Іван Франко, X, 1954, 74).
- ща́сний
-а, -е, розм. Те саме, що щасливий. || у знач. ім. щ'асні, -них, мн. Люди, яким щастить.