Щадливий
Щадли́вий, -а, -е = Ощадний. Вх. Лем. 487.
Зміст
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Щадливий, -а, -е. = ощадний. Вх. Лем. 487. ===[http://sum.in.ua/ Словник української мови ЩАДЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ощадливий. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 571.
ВСЕСВІТНІЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
щадли́вий • Відмінювання • Синоніми • Антоніми • Фразеологізми
щадли́вий– прикметник
відмінок однина множина чол. р. жін. р. сер. р. називний щадли́вий щадли́ва щадли́ве щадли́ві родовий щадли́вого щадли́вої щадли́вого щадли́вих давальний щадли́вому щадли́вій щадли́вому щадли́вим знахідний щадли́вий, щадли́вого щадли́ву щадли́ве щадли́ві, щадли́вих орудний щадли́вим щадли́вою щадли́вим щадли́вими місцевий на/у щадли́вому, щадли́вім на/у щадли́вій на/у щадли́вому, щадли́вім на/у щадли́вих [рідко]
СловникUA
ЩАДЛИВИЙ СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
щадливий - прикметник ВІДМІНОК ЧОЛ. РІД ЖІН. РІД СЕР. РІД МНОЖИНА називний щадливий щадлива щадливе щадливі родовий щадливого щадливої щадливого щадливих давальний щадливому щадливій щадливому щадливим знахідний щадливий, щадливого щадливу щадливе щадливі, щадливих орудний щадливим щадливою щадливим щадливими місцевий щадливому, щадливім щадливій щадливому, щадливім щадливих
Іноземні словники
Російсько-українські словники
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Щадящий – щадни́й, щадливий, ощадливий; • щадящий режим – щадни́й (щадливий, ощадливий) режим.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Щадить, пощадить – 1) ми́лувати, поми́лувати, -лую, -луєш; 2) (беречь) берегти́, -режу́, -же́ш, шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш; (экономить) ощаджа́ти, -джа́ю, ощади́ти, -джу́, -ди́ш.
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Щадить • Не щадя живота своего – не шкодуючи (не жаліючи) життя свого.
Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші)
Щадить, пощадить – жалувати, пожалувати, милувати, помилувати, мило[і]сть (на кого) класти, берегти, поберегти, (стар.) щадити.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Щади́ть, пощади́ть = 1. ми́лувати, ми́лость кла́сти, поми́лувати, вжа́лувати. — Це вже я милость кладу на тебе, а то слїд би побити. Чайч. — Пощади́те! = поми́луйте, зми́луйтесь! 2. щади́ти, ощажа́ти, берегти́, шанува́ти. — Щади в добрі, матимеш в бідї. н. пр. — Не вмів же ти шанувати здоровъячка свого. н. п.