Шляхтиченко Анна Русланівна
Зміст
- 1 Тетіївський освітній центр-опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3
- 2 Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі
- 3 ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.
- 4 Допомога педколективу в освоєнні ІКТ
- 5 Виступ на педраді стосовно ІКТ
- 6 Методичні рекомендації
- 7 Фотозвіт про проходження практики
Тетіївський освітній центр-опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3
Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі
Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з заступником директора з навчально-виховної роботи Лесик Людмилою Віталівною та заступником директора з виховної роботи Франовською Юлією Юріївною
Людмило Віталіївно, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у наш час стали невід’ємною складовою навчально-виховного процесу в школі. А що Ви думаєте з цього приводу?
Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку.
Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно. Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів.
Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше викладачам важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальних запитів кожного учня.
Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працював на уроці, бачив плоди своєї праці і міг їх оцінити.
Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.
Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, Якого йому так часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.
Про переваги використання ІКТ ми дізнавались в заступника директора з виховної роботи Франовської Юлії Юріївни.
Які переваги використання ІКТ в роботі?
Сучасні інформаційно-комунікативні технології входять в усі сфери життєдіяльності людини, і в освіту зокрема. Основним завданням сучасної освіти є розвиток особистості учнів, а не тільки передача знань. Сучасний учень повинен швидко сприймати і опрацьовувати великі масиви інформації, а без озброєння сучасними засобами і технологіями це не можливо. Ось чому на теперішньому етапі таким актуальним стало питання формування в школярів життєвих компетентностей, зокрема інформативної. В учнів за допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, телефон, факс, комп'ютер, принтер, модем, копір тощо) й інформаційних технологій (аудіо-, відеозапис, електронна пошта, ЗМІ, Інтернет) формуються вміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її.
При підготовці до уроку з використанням ІКТ викладач не повинен забувати, що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює викладача, а тільки доповнює його.
Використання ІКТ дає можливість вирішувати такі актуальні питання:
· використовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних технологій;
· удосконалювати навички самостійної роботи учнів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет;
· інтенсифікувати історичну освіту, поліпшити засвоєння учнями знань зі шкільного курсу історії, зробити процес навчання цікавішим і змістовнішим.
· використання ІКТ в комплекті з традиційним підручником сприяє наступному:
· забезпечує особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;
· забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять учня та отримання відповідей на них);
· підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіоінформації;
· здійснює контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю.
Використання учителями та адміністрацією школи сучасних технічних засобів та інтернет ресурсів дає можливість значно покращити результати навчально-виховного процесу, діяльності закладу в цілому.
ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.
Серед вчителів Тетіївського освітнього центру - опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 міста Тетієва було проведено анкетування на тему - ІКТ-компетентність вчителя. Результати опитування та аналізу Ви можете побачити в наданих та опрацьованих нами діаграмах. Учителі охоче погодилися пройти дані анкети.
Для перегляду анкети, перейдіть за посиланням
Для перегляду результатів анкетування , перейдіть за посиланням
Допомога педколективу в освоєнні ІКТ
Шляхом опитування педагогічного колективу видно, що школа не повністю забезпечена інформаційно-комунікаційними технологіями, але не всі кабінети мають технічне обладнання. Тож через брак обладнання у вчителів виникають певні труднощі з їх використання на уроці, крім цього, є вчителі, які мають недостатню комп’ютерну грамотність. Більша половина педагогічного колективу відвідувала курси підвищення кваліфікації, вебінари, онлайн-курси щодо впровадження та використання ІКТ.
ІКТ - чи готові педагоги до цього?
Проаналізувавши анкетування я дійшла висновку, що викладачі в своїй роботі в основному використовують стандартні програми: Power Point, Word, сервіси Google і тд. Але вчителі не проти ознайомитись з додатковими інструментами для поліпшення уроку. Тому, на мою думку найкращим варіантом було створення блогу з цікавими програмати для уроків, які зроблять навчання цікавішим.
Виступ на педраді стосовно ІКТ
Через останні події освітній процес нашої країни зазнав багатьох змін. Почалось активне впровадження дистанційного навчання. Але більшість навчальних закладів в сучасних реаліях до цього не готова.
Для того,щоб покращити організацію та результативність онлайн навчання, потрібно пройти тернистий шлях, крок за кроком. По-перше, необхідно створити антикризову команду, яка буде комунікувати з усіма учасниками процесу через канал/чат в Телеграмі (чи Вайбері, якщо всім так зручніше) і повідомляти про загальні новини та ті, які безпосередньо стосуються освітнього закладу. Підключити одну з платформ для відеоконференцій, наприклад, Zoom (вартість використання 15 долл. на міс).
Організувати інструктаж для вчителів, тьюторів та адмінперсоналу щодо правил гігієни, умов роботи на найближчий час, забезпечити їх інформацією щодо вірусу, карантину, каналів комунікації, умовами дистанційного навчання.
Для вчителів та тьюторів також потрібно провести тренінг з користування платформою Zoom і проведення онлайн-уроків через платформу відеоконференцій тощо. До речі, деякі інші платформи запропонували безплатний доступ для освітніх закладів, наприклад, ClassTime.
Потрібно організувати бібліотеку/каталог для вчителів та учнів (за бажанням і батьків) з додатковими ресурсами для навчання – е-книжками, мобільними додатками, сайтами тощо.
Для старшокласників найкраще влаштовувати 2-3 заняття по 90 хвилин. Для молодших школярів заняття не мають бути довшими за 30-40 хвилин і не більше, ніж 3 години загалом на день.
Для наймолодших (1-3 класи) можна використовувати ресурс з завданнями в ігровій формі “Розумники”, а також SeeSaw і відійти від системи відеоуроків. Тобто провести загальне ранкове коло, а потім проводити індивідуальні консультації за потребою. Для роботи вдома можна розробити пакуночки з фейковими грошами, прищепками, кубиками тощо і додати опис для батьків, що з тим можна робити, щось таке, щоб дитині було приємно і здавалося цікавою грою.
Важливо також провести інструктаж для учнів щодо використання онлайн-інструментів дистанційного навчання, які ви вирішили застосовувати. Наприклад, Evolution (аналог Google Classroom але з більшим функціоналом) доречно підключати як приватним та альтернативним освітнім закладам, так і державним. Сервіс поки що не має функції відеоконференцій, але дозволяє створювати для учнів різноманітні завдання, листуватися, вести онлайн-щоденник та фіксувати в цифрове портфоліо всі свої досягнення у навчанні (від академічної школи до дипломів з музики чи футболу, за участь в олімпіадах, чи якийсь документ про волонтерську діяльність, бланки самоаналізу, – наразі розробляється).
Тут можна розміщувати завдання для класу, презентації, відеолекції, каталог додаткових ресурсів (е-книжки, відео, сайти тощо), проходити деякі завдання онлайн з можливістю отримувати оцінку і фідбек від вчителя. Перевага платформи в тому, що її архітектура побудована на знаннях з нейробіології сприйняття інформації. Крім того, ведеться статистика і вчитель бачить, в кого з учнів, які є зони розвитку. Засновники готові підлаштовувати систему під потреби користувачів. Вартість користування обговорюється залежно від розміру школи.
Крім уроків через відеоконференції можна передбачити й інші формати навчання – майстерки, тренінги, консультації з тьюторами та психологом за бажанням.
Продумайте систему мотивації для активних і старанних, якщо у вас її ще немає. Наприклад, таку – зайшов онлайн – 1 балл, брав участь у процесі – 2 бали, класно попрацював – 3 бали, і потім дозволити обрати призи відповідно до місця у рейтингу – квитки в кінотеатр, рибалка з тьютором, екскурсія, фотосесія, імунітет від тьютора.
Для цього також можна скористатися додатком для створення ком’юніті ClassDojo. Зрозуміло, що така мотиваційна система має сенс не тільки під час карантину, а й при звичному режимі навчання.
Стосовно комунікаційних каналів доречно створювати невеличкі чати, так учасники чатів не будуть отримувати зайвого спаму. Інформацію для батьків краще постити на Фейсбуці, для школярів в Інстаграмі. Чати створюйте або у Вайбері, або у Телеграмі. Будьте на зв’язку з усіма учасниками процесу, генеруйте не тільки корисний, але й веселий контент – статті, меми, жарти, тематичні добірки книжок/фільмів/серіалів, фанові та навчальні відео, прямі ефіри, конкурси (найсмішніше фото з домашнім улюбленцем, тік-ток відео про школу/проект з більшою кількістю переглядів), опитування тощо.
Впевніться, що ваша комунікація відповідає наступним завданням:
– ви забезпечуєте учасників процесу актуальною і корисною інформацією щодо ситуації з карантином,
– розважаєте і пояснюєте, як знижувати тривожність (йога, консультація з психологом чи тьютором),
– навчаєте користуватися інструментами дистанційного навчання, популяризуєте онлайн-навчання,
– призвичаюєте учасників до спілкування і навчання онлайн,
– нейтралізуєте страх перед навчанням онлайн, зв’язуєтесь з батьками заради фідбеку як проходить процес навчання (в разі позитивного - ділитесь з іншими батьками, в разі негативного – продумуєте заходи щодо покращення).
При організації дистанційного навчання потрібна додаткова робота з командою в методичних чатах. Кожний член команди повинен мати чіткі інструкції, кожний отримує в рамках зазначених очікувань певну свободу. Всі мають можливість обмінюватися досвідом – що зайшло, а що ні, і робити пропозиції, як покращити ситуацію.
Методичні рекомендації
Методичні рекомендації щодо проектування інформаційного освітнього середовища навчальної установиВеликий текст Основною метою проектування освітньо-інформаційного середовища має бути виховання здорової, гармонійно і всебічно розвиненої особистості. Ідея полягає в тому, що ставиться завдання сформувати відповідальну, соціально активну, творчо мислячу і працюючу особистість шляхом створення оригінальної системи безперервної освіти від народження дитини до входження її в самостійне життя. Змістове наповнення такої системи освіти, окрема, розробка підручників нового покоління вимагають новітніх наукових концепцій.
У теоретичному обґрунтуванні проектування освітнього середовища школи важливо виокремити кілька головних положень.
1. Навчальне середовище включає матеріальне середовище, психологічні чинники, соціальні відносини і призначається для забезпечення повноцінних умов для формування предметних і ключових компетентностей учнів.
2. Матеріальне середовище формується шкільною архітектурою, навчальним обладнанням і дидактичними матеріалами, сукупністю традиційних і сучасних засобів предметно-перетворювальної діяльності учнів.
3. Рівноцінними матеріальному середовищу мають бути стандарти психологічного й соціального середовищ.
4. Учні мають отримати можливість активно і незалежно навчатися за індивідуальною траєкторією в самостійно обраному, особистісно ціннісному інформаційному середовищі.
Отже, поставлені завдання вимагають створення оптимальних матеріальних психолого-педагогічних, санітарно-гігієнічних, організаційно-режимних і кадрових умов, які сприятимуть реалізації комплексу найважливіших заходів:
• створення педагогічних умов для повноцінного і гармонійного фізичного, розумового і духовного розвитку особистості;
• розроблення й апробування структури освітньо-інформаційного середовища як системи безперервної освіти.
• створення матеріально-технічної бази з урахуванням досягнень науки і техніки на основі використання новітніх комп’ютерних технологій;
• забезпечення позитивної психологічної атмосфери емоційного і фізичного благополуччя.
Модельоване освітньо-інформаційне середовище має бути таким, що розвиває дітей і саме розвивається. Водночас, необхідно враховувати три основні аспекти ідеї розвитку: постійний розвиток змісту і методів навчання, їх вплив на розвиток особистості і, як результат, – вплив на розвиток соціокультурного середовища мікрорайону, де розташований навчальний заклад. Освітньо-інформаційне середовище має забезпечувати зв’язок цілей і завдань виховання, навчання і розвитку учнів на кожному віковому ступені з урахуванням психологічних і фізіологічних особливостей дітей і підлітків.
Методичні рекомендації що до модернізації ІТ інфраструктури навчальної установиВеликий текст
Умови, необхідні для покращення процесів комп’ютеризації та інформатизації навчального закладу:
- забезпечення навчальних закладів новітньою коп’ютерною технікою. Для ефективної підтримки інформаційно навчального середовища школи потрібно розробити механізми її забезпечення достатньою кількістю одиниць сучасної комп’ютерної та цифрової техніки, а також її своєчасного оновлення. Доцільно забезпечити кожний навчальний клас мультимедійним комплексом (цифровий проектор, мультимедійна дошка та персональний комп’ютер педагога);
- забезпечення навчальних закладів доступом до мережі Інтернет. Для успішного впровадження коп’ютеризації навчальних шкіл України необхідно забезпечити кожний загальноосвітній навчальний заклад якісним доступом до мережі Інтернет. Якісне підключення до мережі Інтернет сприятиме формуванню й розвитку інформаційно-навчального середовища загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечить постійний доступ до сховища електронних освітніх ресурсів, дозволить реалізувати технології дистанційного й змішаного навчання. Для більш ефективного залучення й використання мобільних пристроїв, доцільно упровадити бездротові локальні мережі (Wi-Fi), що дозволить забезпечити й оптимізувати доступ до Інтернет з більшості навчальних класів;
- оновлення санітарно-гігієнічних вимог. Відкритим залишається питання розроблення санітарно-гігієнічних вимог до використання ІКТ у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. Існуючі вимоги не відповідають умовам сучасності й потребують оновлення, зокрема розроблення вимог до використання, окрім ПК, й інших комп’ютерних пристроїв: ноутбуків, планшетів, електронних книжок та ін;
- стандартизація вимог до електронних освітніх ресурсів. Для забезпечення якості електронних освітніх ресурсів необхідне розроблення й упровадження на державному рівні процедур їх стандартизації та сертифікації, створення відповідних національних стандартів, їх гармонізація з міжнародними.
Методичні рекомендації щодо формування ІК- компетентності вчителів, вихователів освітньої установи
ІКТ-компетенції вчителя визначають як здатність педагога розв’язувати професійні завдання з використанням засобів і методів інформатики й ІКТ, а саме:
– здійснювати інформаційну діяльність зі збору, обробки, передавання, зберігання інформаційного ресурсу, з продукування інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;
– оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;
– організовувати інформаційну взаємодію між учасниками навчального процесу й інтерактивним засобом, який функціонує на базі засобів ІКТ;
– створювати і використовувати психолого-педагогічні методики контролю і оцінювання рівня знань учнів, їх просування в навчанні;
– здійснювати навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості конкретного навчального предмета.
Науковці, які розробляють цю проблему, наголошують на тому, що вчитель, який використовує у своїй діяльності ІКТ, повинен психологічно бути готовим до постійного вдосконалення своїх знань. У зв'язку з цим ще в стінах ВНЗ (вищий навчальний заклад) у майбутнього вчителя необхідно формувати і професійну готовність до постійної самоосвіти і підвищення кваліфікації в галузі ІКТ.
Отже, щоб отримати ІКТ-компетентного вчителя, навчальному закладу необхідно організувати методичну, технічну та мотиваційну підтримку. Розв’язання задач формування і розвитку ІК-компетентності вчителів шкіл тісно пов'язане з урахуванням нових соціальних і особистісних запитів учнів, процесів інтеграції, багаторівневості і профілізації в шкільній освіті. Це спричиняє необхідність врахування нових факторів, що входять до методичного контексту підготовки майбутніх учителів у системі вищої педагогічної освіти в галузі використання засобів і методів інформатики й ІК в освіті: організаційно-методичне забезпечення викладання предмета; стан предметної галузі в науковому і технологічному плані; спеціальну підготовку викладачів у галузі інформатики та ІКТ. Стає очевидним, що професійні якості вчителя істотно залежать від готовності освоювати і використовувати у своїй роботі нові методи, форми і засоби навчання, у тому числі на базі ІКТ.