Шапка

Шапка, -ки, ж. 1) Шапка. Чуб. VII. 413. Чорт бери тапку, аби голова ціла. Ном. № 7282. 2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка. Лохв. у. Kolb. І. 63. Шух. І. 166. 3) — жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. Ум. Шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився. Чуб. III. 296.

Сучасні словники

Ша́пка (від лат. cappa — «головний убір») — головний убір, переважно без крисів, м'який і теплий[1]. У Східній Європі — звичайно з хутра.

В Україні чоловіки з давніх часів носили хутряні шапки: баранячі, або ягнячі, з видри, зайця, з куниці. В період козаччини шапка була одною з основних частин чоловічого одягу не тільки зимою, а й влітку.

У сполученні «Червона шапка» раніше вживалося для позначення розсильного.

ША́ПКА, и, жін.

1. Головний убір (перев. без полів, м'який, теплий). Чіпка махнув рукою, найшов шапку, надів на голову й вийшов з хати (Панас Мирний, I, 1949, 256); Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити. Але Василик не падав і біг прудко, притримуючи лівою рукою штаненята (Олександр Довженко, I, 1958, 391); Тимко не грався у війну. Він був хан. Його обвішали намистом із водяних лілій, зробили з лопуха шапку, посадили на копичку сіна і дали в руку шаблю, щоб він міг неслухняним татарам голови рубати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 471); * У порівняннях. Над морем острів підіймається високо: він лежить на морі, як зелена шапка (Юрій Яновський, IV, 1959, 43); // також зім. бирка, будьонівка, вушанка, зюйдвестка, кабардинка, магерк а, папаха, рогаткаіт. ін., з прикм. моряцький та ін. Головний убір спеціального призначення, певної форми чи виготовлений з певного матеріалу. На козакові шапка-бирка — Зверху дірка (Українські народні думи.., 1955, 5); У теплому піджаці і в шапці-вушанці, він ішов по глибокому снігу не поспішаючи (Петро Панч, Ерік.., 1950, 100); На чоловіках білі свитки та білі шапки-магерки світилися наскрізь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 102); Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки (Леся Українка, III, 1952, 193); В сутінках я побачив молоде змучене обличчя в шапці-будьонівці (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 31); Шапка-зюйдвестка з широкими крисами, які опускались на спину, захищала голову від води (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 160); Одежа у всіх запорожців була по ранжиру однакова і одного кольору: жупан, ..чоботи-сап'янці, пояс шалевий і шапка-кабардинка кругла, наоколо і зверху навхрест обложена золотим позументом (Олекса Стороженко, I, 1957, 264); Прокопчук носив міліцейську шинелю з синього сукна, шапку-кубанку, штани-галіфе (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 352); Сам [Чапаєв].., як стали під'їжджати ближче до панських військ, вискочив наперед, вуси підкрутив, шапку-папаху заломив, вихопив шаблю (Українські народні казки, 1951, 398); Позад олешківців рівно одбиває ногу ще й матроський загін — у чорних бушлатах, формених штанах, черевиках, на потилицях в'ються стрічки з моряцьких шапок (Юрій Яновський, II, 1958, 193); // у сполуч. із сл. червона, розм., заст. Розсильний. Я написала листа до Марії Костянтинівни, якого відправила через розсильного, або, як тоді називали, «червону шапку». А другого дня він приніс запрошення прийти до 3 аньковецької (Вітчизна, 7, 1967, 182).

Шапка – це не тільки стильний та модний, а ще й теплий аксесуар. Не дивлячись на те, багато хто обирає ходити з непокритою головою навіть у сильні морози. Якщо ви відноситеся до числа саме таких людей, то вам необхідно пам'ятати про можливі негативні наслідки.

Лише деякі чекають морозів, щоби знову вдіти свої улюблені капелюшки або шапки. При температурі вище 0 градусов можна обійтися і без головного убора, якщо маєте міцне здоров'я, але як тільки температура «піде в мінус» шапка, можливо, стане для вас рятівницею від багатьох хвороб.

Переохолодження голови погіршує ваш імунітет, а також може викликати застуду та грип. Крім того, низькі температури погано впливають на ваші вуха. Згадайте, як ви виходили у вітряну погоду, не надіваючи нічого на голову. Не проходило і декількох хвилин, як вушка починали боліти. Переохолодження вух призводить до отитів та погіршення слуху. Варто зазначити, що вуха не люблять перепадів температур. Це означає, що якщо після холодної вулиці зайти у тепле приміщення, буде тільки гірше.

Низькі температури та холодний вітер порушують кровообіг, через це у вас може виникнути запалення лицьового нерва. Напевно, це найнебезпечніший результат ігнорування шапок. Якщо у вас вже були подібні проблеми, варто зупинити свій вибір на шапці-ушанці або ж доповнити шапку великим шарфом.

Прогулянки з непокритою головою в сильні морози наражают ваше волосся на небезпеку. Від низької температури звужуються судини, волосся отримує менше поживних речовин. Це робить його сухим і може стати причиною випадіння.

Дизайнери усього світу не покладаючи рук розробляють все нові та нові моделі шапок. Дивно, що ще лишилися люди, які вважають, що носити шапку – це соромно. Головні убори давно перетворилися на елемент стилю.