Чоботя

Чоботя, -тяти, с. Преимущ. во мн. ч.: чоботята. Сапожки. Самі Кирилята шиють чоботята. Мил. 39. Ва червоні чоботята побиваються дівчата. Щог. В. 94.

Зміст

1 Сучаснісловники
2 Іноземнісловники
- 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Зовнішні посилання
- 6.1 ГУЦУЛЬЩИНА : ВЗУТТЯ

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧО́БОТИ, біт, мн. (одн. чобіт, бота, чол.). Рід взуття з досить високими халявами. — Оце мене дурні парубки скупали в ставку в квітках та в стрічках та в червоних чоботях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 14); Женя Коман, виброджуючи в чоловічих гумових чоботях.., тримала в руках кінець троса (Іван Ле, Право.., 1957, 296); Чобіт першого бійця задзвенів об камінь, і весь батальйон полегшено зітхнув. — Шосе! (Олесь Гончар, III, 1959, 134); * У порівняннях. З густими, навіть дуже густими бровами, що нависнули над блискучими похмурими очима, з чорним, як той чобіт, лицем і такими ж розхристаними грудьми — він наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 438).

Високі чоботи див. високий; Витяжні чоботи див. витяжний; Мисливські чоботи; Болотні чоботи — чоботи з халявами, які сягають вище колін. Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами і форменими ґудзиками, все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого (Олександр Довженко, I, 1958, 422); Пасові чоботи див. пасовий; Чоботи з закотом див. закот; Чоботи-сап'янці — чоботи, пошиті з сап'яну. Виголивсь запорожець, одяг червоний жупан з вильотами, ..обувсь у чоботи-сагіянці (Олекса Стороженко, I, 1957, 146); Чоботи-скороходи див. скороход. ♦ Бити чоботи див. бити; Два чоботи на одну ногу див. нога; Два чоботи — пара див. пара 1; Дурний, як чобіт — про дуже темну, забиту, неосвічену людину. — Ото я дурний, як чобіт, — воркотів сам до себе Іван, сидячи знов з люлькою в зубах на лавочці (Іван Франко, III, 1950, 155); — Дурний ти, Вікторе, як драний чобіт, — відповів на те Твердохліб і, сплюнувши, пішов геть (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 133); Кресати чобітьми див. кресати; Лизати чоботи див. лизати; Лізти (влазити і т. ін.) з чобітьми в душу чию — грубо втручатися в чиєсь особисте життя, в коло чужих інтимних переживань, почуттів. Коли, почувши про скандал, нараз почали до парафії навідуватися гості, і число співчуваючих, рідних духом виросло до незрозумілих розмірів, і все то приїздило у лізло з чобітьми у душу, задавало нескромні питання, — о. Василь попросту тікав (Гнат Хоткевич, II, 1966, 178); Облизувати чоботи див. облизувати; Підгортати (підгорнути) під чобіт див. підгортати; Під чоботом чиїмбути (жити, стогнати і т. ін.) — бути в цілковитій залежності від кого-небудь, перебувати під чиєюсь владою, чиїм-небудь гнітом. — У нас спільний ворог — самодержавство. Отже, й спільна мета: здобути волю всім народам, що стогнуть під його чоботом, — сказав Крулікевич (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 128); Стоптати багато (не одну пару, сім пар і т. ін.) чобіт див. стоптувати; Топтати чоботи див. топтати; Чоботи каші просять; Чоботи роти пороззявляли, жарт. — чоботи продірявилися, зносилися.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Чоботя, -тяти, с. Преимущ. во мн. ч.: чоботята. Сапожки. Самі Кирилята шиють чоботята. Мил. 39. Ва червоні чоботята побиваються дівчата. Щог. В. 94.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

чобіт - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний чобіт чоботи родовий чобота чобіт давальний чоботові, чоботу чоботам знахідний чобіт чоботи орудний чобітьми, чоботами чоботями місцевий на/у чоботах, чоботях на/у чоботах кличний чоботе чоботи