Чвирк

Чви́рк, -ка, м. Остатокъ послѣ перегонки спирту. Котл. Ен. Слов. 30. Тогді від мене візьмеш чвирк, — тогда я тебѣ ничего не дамъ. Котл. Ен. І. 9.

Сучасні словники

ЧВИРК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. чвиркати і чвиркнути. На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять. Станеш на нього чоботом, а він тільки — чвиркі (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 23).

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/chvyrk