Чамбул

Чамбул, -ла, м. Отрядъ конницы для набѣга, разъѣзда въ степи. Чамбули гординські. К. Дз. 68.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЧАМБУ́Л, у, чол., іст. Загін татарської кінноти, що роз'їжджав по степах і чинив раптові напади на мирне населення. Ударило три постріли. І мурза звалився, упавши головою до татарських чамбулів (Яків Качура, Вибр., 1953, 155); Ротмістр Ташицький, якось збиваючись і давлячись словами, доповів, що розвідка нагнала татарський чамбул, який вчинив набіг на зимовник, всіх перебив, дівчину взяв до полону (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 202).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 267.