Церемонитися
Церемонитися, -нюся, -нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Левиц. Пов. 213. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись. Грин. ІІІ. 514.
Зміст
Сучасні словники
ЦЕРЕМО́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок. 1. Бути церемонним (у 1 знач.), вести себе церемонно. Навіть Катюша сердиться, бо вона не любить свисту, а церемониться сказати, щоб не свистали (Леся Українка, V, 1956, 219); Ченці спершу трохи церемонились, прикривали зверху долонями стакани, одмагались, вважаючи ром за гріх (Нечуй-Левицький, III, 1956, 376); — Сідайте ж, пане Славку, не церемоньтеся (Лесь Мартович, Тв., 1954, 346). 2. з ким — чим і без додатка. Виявляти педантичне піклування про дотримання пристойності, зайву делікатність. Ржепа остався над Дністром, а Свідер не церемонився довго з незнайомим, тільки казав йому йти поперед себе (Осип Маковей, Вибр., 1954, 332); Образа була розрахована на те, щоб приголомшити Болера. Хай він зрозуміє, що тепер з ним ніхто не буде церемонитися (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 239); Лікар не вважав за потрібне церемонитися з молодим батьком і попросив не порушувати в палаті спокою (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 52); Химка вже знала, що має справу з зоотехніком, але це її не стримувало. Криклива й лайлива, вона не церемонилася ні з ким (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 30).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 201.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/ceremonytysja
