Хмиз
Зміст
Словник Грінченка
Хмиз, -зу, м. 1) Прутья, мелкій хворость, мелкія, тонкія вѣтви, уже отдѣленныя отъ дерева. Затріщав хмиз під ногами. Стор. М. Пр. 112. Закидана доріженька хмизом. Мет. 282. 2) Мелкая лѣсная заросль. Заросла дороженька хмизом. Лукаш. 71. Хмизом, низом, попід вербами. Ном. № 8793. Ум. Хмизо́к. Нарубали хмизку та заплели хижку, та загнали овечечкустрижку. Мил. 42.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХМИЗ, у, чол.
1. Невеликі тонкі гілки, відділені від дерева. Поїдем до лісу, нарубаєм хмизу, Запалимо сосну зверху донизу (Павло Чубинський, V, 1874, 324); Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 221); [Одарка:] Що ж це дівка й досі не несе хмизу? У печі зовсім погасло (Марко Кропивницький, I, 1958, 113); Назустріч їхала валка саней із хмизом (Гнат Хоткевич, I, 1966, 121); * У порівняннях. Розмова загорілася, як сухий хмиз на огні. Щира, гаряча, довга... (Степан Васильченко, Талант, 1955, 12).
♦ Докидати (докинути) хмизу в жар, рідко — те саме, що Підливати (підлити) масла у вогонь (див. підливати). І вона [Марія Африканівна], вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, теж докинула хмизу в жар (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 244); Підкладати (підкласти) хмизу див. підкладати.
2. рідко. Те саме, що хмизняк 1. Заросла дороженька [доріженька] хмизом (Словник Грінченка); Його рубали, а він ріс! На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 231).
Фразеологічний словник української мови
- докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький).
- підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик).
Словник синонімів Караванського
ХМИЗ зб. хащ, хворост, хворостиння, (дрібний) трусок, (сухий) сушняк, од. зб. ХВОРОСТИНА, хмизина, зб. хмиззя
Вікіпедія
Хмиз, хво́рост, лома́ччя, трусо́к — опалі гілки дерев, що використовуються як паливо і для будівництва.
Гілля хмизу не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай хмиз зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Хмиз добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі.
В мирний час з хмизу, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль[2] З прутів хмизу зводять паркани і тини.
Хмиз корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу.
Крім опалення, хмиз використовується для військових загороджень. В'язанку хмизу зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень.[4] Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.
Ілюстрації
Додаткові дані
Іноземні словники
Хворост (рос.)
- Есухие отпавшие ветви деревьев, кустарника ◆ Натаскали огромную кучу хвороста и прошлогодних сухих листьев и зажгли костер. А. И. Куприн, «Поединок», 1905 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
- Два образа остались в моей памяти и по сей день: чуть присыпанная сахаром гора хрустящего хвороста на блюде и горбоносый профиль Федина, сосредоточенно помешивающего ложечкой в стакане Н. А. Воронель, «Без прикрас. Воспоминания», 1975—2003 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
Brush‧wood(англ.)
- small dead branches broken from trees or bushes
- a. dense undergrowth.
- b. an area covered by such growth.
Chrust(пол.)
- 1. suche gałęzie odłamane od drzewa;
- 2. karnawałowe ciastka smażone w głębokim tłuszczu; faworki
