Хлятьба

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Хлятьба, -би, ж. Мокро́та. Оце знов кров’яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись.

Історія слова

Хлятьба

Значення: сильна мокрота; слизисті або кров’янисті виділення з дихальних шляхів, що супроводжують кашель і ускладнюють дихання.

Приклад: Оце знов кров’яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись.

Хлятьба́ - іменник жіночого роду.

  • Тлумачення: Мокротиння, слиз, який виділяється з дихальних шляхів під час кашлю; рідка або в'язка мокрота.
  • Контекст: Найчастіше слово вживалося в народній медицині або побутовому описі хвороб (наприклад, при затяжному кашлі, бронхіті чи туберкульозі).

Приклад: «Оце знов кров’яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись». У цьому прикладі описано тяжкий стан людини, коли мокрота («хлятьба») заважає диханню.

Походження та значення цього слова: Етимологія (походження): Слово «хлятьба» належить до народно-розмовної та діалектної медичної лексики, яка виникла для опису важких станів, пов’язаних із кашлем і виділенням мокротиння.

Його походження пов’язують зі звуконаслідувальною основою:

  • «хлят-/хлять-» - передає відчуття в’язкого, «хлюпаючого» або «липкого» стану (пор. хляпати, хлюпати),
  • суфікс -ьба - типовий для утворення назв стану або процесу (ходьба, боротьба).

Таким чином, «хлятьба» буквально означає стан, пов’язаний із хлюпаючими, в’язкими виділеннями.

Сучасний словник

У сучасній літературній мові слово «хлятьба» є архаїзмом (застарілим) або вузьким діалектизмом. Замість нього використовують медичний термін мокротиння або розмовне слиз.

ХЛЯТЬБА́, -и, ж., заст., розм.

Мокротиння, що виділяється при кашлі.

Приклад: «Старий не міг заснути всю ніч через ту хлятьбу, що не давала вільно дихнути».

Мокроти́ння, або мокро́та, або харкотиння (лат. sputum) - секрет трахеобронхіального дерева, що виділяється при кашлі та відхаркуванні з домішками секрету слизової оболонки носа та слини. Є симптомом багатьох захворювань респіраторної системи.

Патологічні зміни секрету:

Дослідження характеру мокротиння (колір, консистенція, запах) може допомогти в діагностиці порушень роботи дихальної системи. Наявність неприємного гнильного запаху мокроти (вона зазвичай не має запаху) може свідчити про гнильний розпад тканин (гангрена, рак) або про розвиток мікрофлори в мокротинні через її застій у порожнинах. Чорний колір мокротиння свідчить про наявність у ньому вугільного пилу (пневмоконіоз), яскраво-жовтий колір свідчить про надмір еозинофілів при бронхіальній астмі, зелений або жовтуватий колір може свідчити про наявність бактеріальної інфекції, білий — вірусної. При лобарній плевропневмонії мокротиння набуває іржавого кольору. Водночас наявність у ньому окремих вкраплень крові при сильному кашлі вважається нормальною.

Ілюстрації

Знімок екрана 2026-04-16 133632.png Знімок екрана 2026-04-16 133543.png Images (16).jpg

Див. також

  • Мокротиння - сучасний відповідник.
  • Хлюпати - корінь слова.
  • Народна медицина - сфера, де це слово було найуживанішим.

Медіа

Використані інтернет джерела: