Хлянути

Хлянути, -ну, -неш, гл. 1) = Хляти. Б’є.... аж рука хляне. Гн. І. 89. 2) Литься. А вода хляне та й хляне. Черк. у. 3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула, О. 1861. X. 38.

Сучасні словники

1. Дуже слабнути, худнути від недоїдання; знесилюватися, виснажуватися. — Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (Нечуй-Левицький, II, 1956, 188); * Образно. Так хто ж сказав тепер, що наша доля хляне й свободи на землі ще не прийшла пора?! (Володимир Сосюра, I, 1957, 66); Серце хляне від тривоги (Леонід Первомайський, II, 1948, 212); // Зменшуватися в силі, ступені свого вияву. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у рутульців хляв і дух (Іван Котляревський, I, 1952, 234); Свідомість меркла. Хляла воля. Мозок терп (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 287). джерело - sum.in.ua

Ілюстрації

Іншими мовами

англійською - to weaken - https://pereklad.online.ua/ukr/ukrainsko-angliyskiy/