Хлопчина

Хлопчи́на, -ни, м. = Хлопець. Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть як твердий дуб. Котл. Ен. VI. 28. Ум. Хлопчинка, хлопчи́ночка. Мил. 152. Ой де ж ти будеш ночувати, хлопчино, хлопчиночко? Чуб. У. 94.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХЛОПЧИ́НА, и, чол., розм. Те саме, що хлопець. В колисці хлопчина заплакав (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 131); Біля його [чоловіка] ніг тулиться хлопчина років десяти (Михайло Стельмах, I, 1962, 172); — Хлопчина надумав учитися самотужки. У свого товариша, робітфаківця, брав списані зошити і ночами сидів над ними (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 24); Сам Петро, кремезний хлопчина з русявою борідкою, прихватком наїдався чогось (Степан Васильченко, I, 1959, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 85.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Хлопчина, -ни, м. = хлопець. Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть як твердий дуб. Котл. Ен. VI. 28. Ум. хлопчинка, хлопчи́ночка. Мил. 152. Ой де ж ти будеш ночувати, хлопчино, хлопчиночко? Чуб. У. 94.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ХЛОПЧИ́НА, и, ч., розм. Те саме, що хло́пець. В колисці хлопчина заплакав (Мал., Звенигора, 1959, 131); Біля його [чоловіка] ніг тулиться хлопчина років десяти (Стельмах, І, 1962, 172); — Хлопчина надумав учитися самотужки. У свого товариша, робітфаківця, брав списані зошити і ночами сидів над ними (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 24); Сам Петро, кремезний хлопчина з русявою борідкою, прихватком наїдався чогось (Вас., І, 1959, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 85.

Хлопчина, ни, м. = Хлопець. Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть як твердий дуб. Котл. Ен. VI. 28. Ум. Хлопчинка, хлопчи́ночка. Мил. 152. Ой де ж ти будеш ночувати, хлопчино, хлопчиночко? Чуб. У. 94.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 403.