Халупа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Халупа — невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Халупа, -пи, ж. Лачуга, избенка. Ном. № 12703. Чуб. II. 196. Ум. халупка. Вільно губці в своій халупці.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Халупа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 384.
