Фіґлювати

Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = Фиґлювати. Желех.

Сучасні словники

1. перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглю­вати стелю. 2. неперех., перен., розм. Вдаватися до різних виті­вок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь.— Це ти, Юр­ку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працю­вати легше (Томч., Жменяки, 1964, 211). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 583.)

Ілюстрації

Див. також

Фігляр