Фураж

Фураж, -жа, м. Недоборъ. Як є посуха, то він має фураж наб’є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити. Шух. І. 209. Фура́ж — у сільському господарстві вегетативні частини (листя, стебла, деколи корінь) за винятком плодів і насіння вирощених однорідних рослин або сумішей рослин, які використовуються як свіжі так і консервовані (як правило, шляхом сушіння) для годування тварин (великої рогатої худоби, кіз, овець, коней, а також свиней, верблюдів, качок, гусей, кролів). Корм травоїдних тварин. Рослинний матеріал з'їдений на випасі. Історично термін означав тільки рослини, що з'їдаються тваринами безпосередньо на пасовищах; рослинні залишки, або незрілі зернові культури; хоча тепер використовується більш вільно і включає подібні корми тварин: сіно або силос. Фураж для жуйних тварин в основному вирощується у вигляді постійних або тимчасових пасовищ. Більшу частину фуражу складають: кормова кукурудза, трава природних луків і культурних сінокосів та пасовищ. Споживання фуражу відбувається як безпосередньо під час випасу протягом вегетаційного періоду трав, так і у вигляді силосу або сіна, соломи чи сінажу.

Сучасні словники

[1]

Етимологія

Термін походить від старофранцузького слова германського походження «Fourrage» - що в буквальному перекладі звучатиме як «солом'яне місце» (подібно як фр.«Stockage» - зберігання, сховище).

Енергетична цінність фуражу=

Енергетична цінність фуражу (як і всіх кормів) оцінюється по-різному. Найбільш широко використовуваний в минулому (а в Україні і до тепер) підхід, що має в якості умовних одиниць, так звану вівсяну кормову одиницю - енергія, що міститься в одному кг вівса.

Методи збереження

Для задоволення потреби тварин в будь-який час року, необхідно зберегти корм. Деякі методи: природна сушка - при виробництві сіна; зневоднення (обезводнення) - при виробництві збезводнених гранульованих кормів; силосування - спосіб мокрого зберігання, заснований на кислому бродінні (більш-менш контролюється зберігання мокрих щільно затрамбованих силосних ямах).

Пасовищні рослини

Кормові рослини складаються в основному з пасовищних трав, в другу чергу з бобових і інших видів вирощуваних рослин. Види рослин, які використовуються для виробництва кормів і називають кормовими культурами (кормовими рослинами).

Трави

Люцерна, Конюшина, Райграс, Люпин, Вика, Вівсяниця, Тимофіївка.

Ілюстрації

Див. також

Зернофуражнi культури

До зернофуражних культур відносять: злаки : кукурудза, овес, ячмінь, сорго, чумиза та ін; бобові : горох, люпин, вика та ін

Методи збереження корму

Щоб задовольнити потреби тварин в будь-який сезон, необхідно зберігати корм. Головним чином використовується наступні три методи:

природна сушка, яка дозволяє провести сіно; зневоднення - видалення води з розмелених рослин. В результаті виходить упакований гранульований фураж; силосування - вологий спосіб збереження фуражу, заснований на кислому підконтрольному бродінні. Вологий фураж щільно стискають в силосних баштах або пресують блоками. При силосуванні можливий ризик накопичення токсинів, шкідливих грибків або бактерій; також є ризик ботулізму, коли тіла мишей, птахів чи інших тварин залишилися в рослинній масі. Дрібна свинцева дріб також може істотно збільшити токсичність фуражу, розчинившись в ньому під час силосування. Cолома, побічний продукт культур злаків, також може бути використаним як фураж для харчування великої рогатої худоби в періоди відсутності іншого корму. Між тим, цей малопоживний продукт часто розмішують з іншими кормами, для поліпшення апетиту худоби.

У військовій справі

Фураж, в минулому, був найважливішим ресурсом для забезпечення успіху військових операцій кінноти та інших родів військ, де масово використовувалися тварини.