Фанель
Фанель, -лі, ж. Фланель. Шейк.
Сучасні словники
- Фланель - бавовняна , вовняна або напіввовняна тканина полотняного або саржевого переплетення, з пухнастим двостороннім або одностороннім рівномірним рідкісним начосом . Теплозберігаючі, м'який , приємний на дотик матеріал . Поверхнева щільність 170-257 г/м2. Фланель випускається набивної , гладкокрашеной і вибілені.
Недоліки - при занадто довгій шкарпетці починає « скочуватися ». Дуже гігроскопічна, після намокання довго сохне. Добре підходить для одягу в міжсезоння , в прохолодну погоду. Популярна в якості пелюшок для немовлят . Може бути наклеєна на молоточки в фортепіано. Для деяких сучасних різновидів цієї тканини використовується хлопкосіблоновая пряжа .
- Бавовна — текстильне волокно рослинного походження. Волокно являє собою волоски на насінинах бавовника — кущоподібної рослини роду Gossypium, яка займає одне з провідних місць серед технічних сільськогосподарських культур.
Це найважливіше натуральне волокно, що використовується в текстильному виробництві для одягу, товарів для дому і промислової продукції, і складає близько 40% всіх текстильних волокон у світі станом на 2004 рік. Щорічно, у світі виробляється понад 25 млн тонн бавовни у близько 80 країнах. Бавовна — основа легкої промисловості
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
- [1].
- Бавовна — ліквідний товар, що має стабільний попит. Приріст виробництва бавовни у світі становить близько 2% на рік. Протягом останніх 10 років виробництво бавовни виросло на 24%, урожайність — на 44%, споживання — на 48%.[9]
З бавовни отримують тонку, рівномірну і міцну пряжу і роблять з неї найрізноманітніші тканини — від найтонших до товстих оббивних тканин.[6] Волокна бавовни найчастіше переробляють в нитку (використовують для одержання пряжі), яку використовують для виготовлення м'якого, «дихаючого» текстилю, з якого шиють одяг, найпоширеніший серед видів одягу з натурального волокна, білизну, рушники, застосовують як сировину для виготовлення штучних волокон, як вихідний продукт для одержання нітратів целюлози — колоксиліну,піроксиліну, з яких, у свою чергу, продукують целулоїд, лаки, динаміт, бездимний порох тощо. В склад текстильних матеріалів бавовна може входити поряд з іншими волокнами: у суміші волокон льон-бавовна, льон-бавовна-капрон, льон-бавовна-лавсан, льон-бавовна-лавсан-віскоза та ін..[10] Технологічний процес виготовлення продукції в бавовняній промисловості є нетривалий і у прядильному виробництві займає 3-5 днів: проходить 5-10 стадій обробки, готовим продуктом є пряжа різних тексів (номерів); у ткацькому — 10 днів: пряжа обробляється на 6-7 стадіях і кінцевии продуктом є сурова тканина, а в обробному 5-6 днів: сировина надходить у вигляді суров'я, яке проходить більш як 10 операцій.[11] Бавовняний лінт слугує сировиною для хімічної переробки в ацетати і ксантогенати. Для отримання гомогенних ацетатів целюлози використовується коротке волокно довжиною 3-6 мм, при отриманні гетерогенного триацетату целюлози можливе використання більш довгого волокна.
