Упрівати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл. 1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184. 2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.
