Умивати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Умивати, -ваю, -єш, сов. в. умити, умию, -єш, гл. 1) Умывать, умыть. Умивай же біле личко дрібними сльозами. Шевч. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав. Гол. Ввійшла в хату, Катерина їй ноги умила. Шевч. 114. Вмивати руки від чо́го. Отказываться отъ чего. Теперка вмивають руки від поля, а потому буде казати, що поля нема. Камен. у. 2) Сносить, снести водой. Як вода вмила (що, кого). Исчезъ безъ слѣда. Рудч. Ск. І. 81.

Сучасні словники

1. кого. Мити кому-небудь обличчя, руки і т. ін. Циган сей страх не любив води, а ротмістр звелів Олексію щоранку водити його до криниці і добре вмивати (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 297); — І ти вже встав? — спитала вона, умиваючи Одарочку, котра одвертала своє личко від води, не давала умивати (Панас Мирний, I, 1954, 239); // що. Мити кому-небудь або собі (обличчя, руки і т. ін.). Цариця вмила ноги Іванкові й обтерла рушником (Три золоті слова, 1968, 180); Від глиняних стін віяло вологою, дзюркотів потік із чистою джерельною водою. Тимко підійшов до нього, вмив лице (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 217); Я до струмка серед битви тривожної В ніч приповзу, пересиливши спрагу, Вмию лице від пилюки дорожньої, Двічі ковтну і наповню баклагу (Андрій Малишко, I, 1956, 290).

2. перен. Змочувати, освіжати вологою (про дощ, росу і т. ін.). Тілько вітер тихесенько Повіє над ними [могилами], Тілько роси ранесенько Сльозами дрібними їх умиють (Тарас Шевченко, I, 1963, 106); Землю нашу, землю сонцелику Дощі умиють молоді (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 5). ♦ Піт умиває (умивав) кого, що — піт густо вкриває (вкривав) кого-, що-небудь. Щелепи мені зводить, холодний піт вмиває чоло... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 418); Не дрімали, робили ми, Піт обличчя вмивав... (Максим Рильський, II, 1960, 25); Умивати (умити) руки див. рука; Умивати (умити) слізьми (сльозами) кого, що — гірко, невтішно плакати. Воно [дитя] не знає, Чого наймичка сльозами Його умиває (Тарас Шевченко, I, 1963, 314); Чого свої очі, чого свої милі Вмиваєш гіркими слізьми? (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 28); Як (мов і т. ін.) вода умила див. вода.


Ілюстрації

Umyvaty31052021.jpg

Медіа

В тег EmbedVideo введен неверный id "&ab_channel" видео для сервиса "youtube".


Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 437.

Зовнішні посилання

https://goroh.pp.ua/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%83%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B8

Іншими мовами

wash ( англ) https://www.kyivdictionary.com/uk/?q=%D1%83%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8&from_lang=uk&to_lang=en