Удаль

Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль. Ном. № 2946. (вдаль, вдалину)

Значення

На далеку відстань; в далекий простір. Нас мордують однакові муки, Гнітить душу однаковий жаль; Ось чого, друже милий мій, руки Простягаю до тебе я вдаль (Павло Грабовський, I, 1959, 518); Їдь і серця не печаль. Свіжий вітер наостанку Полетить з тобою вдаль (Андрій Малишко, II, 1956, 211); Фрося примовкла і задивилась удаль, на обрій, де пломеніла яскрава зірка (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 192).

Джерела

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 310.