Убіч
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Схил гори (словник лемківської говірки)
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Ілюстрації
|
|
|
|
|
