Убож

Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. См. Убіж.

ТлуУбож Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. См. Убіж. мачення, значення слова «убожіти»: УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ), ію, ієш, док. Ставати убогим. Згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти — продав корівчину, а я пішов учитися,.. (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 117); Іду. А думка непокоїть, тривожить: «Чого меншає води в криницях, чого мілкішають ріки й убожіють рибою?..» (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 57); В міру розвитку капіталізму становище робітників ставало дедалі гіршим. Все більше й більше убожіли маси робітничого класу (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 109). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 359.

УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО), а, сер.

1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність. Цікавила мене історія сільського вбозтва (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 372); [Данченко:] Ти сама знаєш, яке в нас убозтво. Курки нікуди випустити. Без землі нам хоч зараз усім на Амур (Борис Грінченко, II, 1963, 512); В хаті Мар'яни з кожного кутка проглядає охайність і убозтво (Михайло Стельмах, II, 1962, 275); Відійшло в минуле дореволюційне українське село з його злиднями і убозтвом (Комуніст України, 11, 1967, 53).

2. перен. Брак потрібних рис, ознак, бідність змісту, невиразність, нікчемність. Пишномовність Аркадія [у п'єсі «Платон Кречет» О. Корнійчука] — засіб маскування убозтва думки і корисливих розрахунків (Українська література, 10 клас, 1957, 149); Людиновбивче навіженство оунівців не знало меж.. І на таких інквізиторських підвалинах вони збиралися будувати свою «Україну»! Це вже дійсно небувале убозтво ідей та сподівань (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 123).

3. розм. Про бідну людину; // зневажл. Про духовно обмежену, нікчемну людину. Волобуєв став лаяти себе. На біса він зв'язався з цим монстром [Крамаренком]? З оцим широкоштанним убозтвом? (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 110). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 359.

ВБОГИЙ

Синонiмі до слова ВБОГИЙ : бідний, небагатий, незаможний, злиденний; (одяг) недорогий, непишний, непоказний, простий; (врожай) мізерний; (обід) не ситний; ( щастя)

текст, записаний Шевченком 1846 р. до зошита О. С. Афанасьєва-Чужбинського

Не женися на багатій,

Бо вижене з хати,

Не женися на убогій,

Бо не будеш спати.

Оженись на вольній волі,

На козацькій долі,

Яка буде, така й буде,

Чи гола, то й гола.

Та ніхто не докучає

І не розважає —

Чого болить і де болить,

Ніхто не питає.

Удвох, кажуть, і плакати

Мов легше неначе;

Не потурай: легше плакать,

Як ніхто не бачить.