Тітуня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ТІТУ́НЯ, і, жін., розм. Пестл. до тітка. [Ліна:] Чудово! Чудово, моя люба тітуню (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 213). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 150.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Тітуня, -ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітуньця. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 267.