Тіпання

Тіпання, -ня, с. 1) Трясеніе, дрожаніе. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпання. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льва, трепаніе. Шейк. Ум. Тіпаннячко.

Академічний словник

ТІ́ПАННЯ, я, сер. Дія за значенням ті́пати і ті́патися.

ТІПА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням тіпа́ти. Її [корову] купили восени на все, що зібрав батько в полі, заробила мати на мочінні та тіпанні конопель (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 15); У добре вилежаного льону під час м'яття і тіпання деревина (костриця) вільно і повністю відділяється від волокна (Технічні культури, 1956, 84).

Ілюстрація

Зображення: