Тяга

Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали. Драг. 47.

Сучасні словники

ТЯ́ГА, и, жін. 1. Сила, яка тягне, рухає що-небудь, а також джерело такої сили (тварина, машина, пристрій). У нього [Щорса] була артилерія — три гармати, але стояли ці гармати не на площадках ешелону, а розраховувались на кінну тягу і враз могли з'явитись в самому несподіваному місці (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 28); Льонокомбайн [ЛК-7] працює на тракторній тязі (Технічні культури, 1956, 110).

▲ Електрична (парова і т. ін.) тяга — рушійна сила, яка створюється за допомогою електричної (парової і т. ін.) енергії. У нашій країні електрична тяга використовується на тисячах фабрик, заводів і шахт (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 305); На залізницях завершено в основному заміну парової тяги електричною і тепловозною (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, 265).

2. Рух газу, диму, повітря (в димарі, трубі, вентиляційному пристрої і т. ін.), який виникає внаслідок різниці тиску. Коли вогонь розпалився, тяга покращала (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 295); Під припічком розіклала [Катерина] дрова, відкрила у стелі отвір для тяги (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 9); У двигун подається пускове паливо, потім основне, починає розвиватися тяга, і ракета відривається від землі (Наука і життя, 8, 1958, 17).

3. перен., рідко. Те саме, що потяг1. На заводі Захар.. відчув, як знову прокинулася в ньому велика тяга до книжки (Іван Ле, Право.., 1957, 29).

4. техн. Стрижень, призначений для передачі тягових зусиль від однієї частини механізму до іншої. Кермова тяга автомобіля.

5. мисл. Політ самців вальдшнепа, що відшукують самок у шлюбний період. Бував я на весняних тягах вальдшнепів. Немає нічого чарівнішого, коли на тлі заграви призахідного сонця пролетить, опустивши вниз довгого носа, сірий птах, заклично похоркуючи (Літературна Україна, 18.III 1969, 4); // Полювання під час такого періоду. Повертатися з весняної тяги.

Ілюстрації