Ткачівна

Ткачівна, -ни, ж. Дочь ткача.

Сучасні словники

Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТКАЧІВНА, и, жін., заст. Дочка ткача. [Віттіг:] Тяжко жити на світі отакому жандарові: то йому треба якесь голодне старченя в буцегарню запхати, то знов мусить якусь гарненьку ткачівну з ума звести,., чи то ж мала робота? (Леся Українка, IV, 1954, 231).

Орфографічний словник української мови

ТКАЧІВНА

ткачі́вна іменник жіночого роду, істота рідко

Ілюстрації

Див. також

Українська символіка та національні вироби. Ткацтво

Ткацтво i килимарство

Цікаві факти

Основними матеріалами для виготовлення килимів були вовна, льон і коноплі. Залежно від регіону змінювалися техніки виготовлення килимів, візерунки та орнаменти. Всі українські килими були двосторонніми. За малюнком можна було точно сказати, в якому регіоні він був виготовлений, адже в Правобережній Україні переважав малюнок з геометричних фігур, а в Лівобережній - орнамент із квітів.

Первісним ткацьким знаряддям був верстат вертикального типу, основна конструктивна частина якого — вертикально встановлена рама. Для натягування поздовжніх ниток — основи та зручності переплітання до них внизу прив'язували кам'яні або глиняні тягарці. Нитки основи розділяли на дві групи — парні й непарні. Парні прив'язували жмутами до одного ряду тягарців, непарні — до іншого. Такий розподіл полегшував ткачам прокладати поміж основою поперечно спрямовані нитки піткання вручну або з допомогою тонкої палички — «глиці» прибивати їх зубцями до краю витканого виробу. Такі верстати подекуди збереглися й до наших днів; на них ткали шлеї, пояси, ремені, рогожі, килими тощо.

Численні археологічні знахідки прядильно-ткацьких знарядь (пряслиць для веретен, кам'яних і глиняних тягарців для натягування основи у вертикальних ткацьких верстатах) засвідчують значне поширення і високий рівень ткацтва на теренах України в період трипільської культури.