Тиранство
Тиранство, -ва, с. Тираннія, тиранство. Їх за сліпе тиранство повчив ножем крівавим гайдабура. К. ЦН. 178. 1. только ед. Поведение, образ действий тирана (см. тиран во 2 и 3 знач.). «Жизнь отцов моих, бесплодна и пуста, текла среди пиров, бессмысленного чванства, разврата грязного и мелкого тиранства.» Некрасов. 2. Жестокий, мучительский поступок по отношению к кому-нибудь. «А жалованья за все эти тиранства получал он всего полтора рубля, в треть бумажками.» Салтыков-Щедрин.
Зміст
Сучасні словники
Публічний електронний словник української мови
1. Те саме, що тирані́я 2. Добрий правник і доглядач закону, Пегаз і в нестерпні Роки тиранства гадав, що законів додержувать треба, Хоч би закони були і беззбройні (Зеров, Вибр., 1966, 357).
2. Жорстокість, свавілля. І ще тоді в дитячій душі Франка зродилась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства, проти насильства людини над людиною (Коцюб., III, 1956, 27); [Дар’я Іванівна:] Поки ви не поїдете до графа та не привезете путньої відповіді, — не дістанете від мене ні щіпки вашої поганої табаки.. [Дзюба:] Та що ж це за тиранство таке… (Коч., І, 1956, 79).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТИРА́Н, а, чол. 1. У Стародавній Греції та в Римі, а також у містах-республіках Італії XIII—XVI соправитель, що прийшов до влади насильницьким шляхом і керує одноособово. [Люцій:] Коли в нас буде цар один на небі, то на землі вже місця не достане [не висталить] тиранам-цезарям, і церква наша республіку міцну заложить в Римі (Леся Українка, II, 1951, 418). 2. Жорстокий правитель, дії якого ґрунтуються на свавіллі та насильстві; деспот. Огнем-сльозою Упаде колись [дума] на землю І притчею стане Розпинателям народним, Грядущим тиранам (Тарас Шевченко, II, 1963, 279); В.. Івана IV рано почали проявлятися риси жорстокого тирана-кріпосника (Історія СРСР, I, 1957, 113); Схопився Тугокопилий як ошпарений.. В Петрограді скинули вседержавну корону. Нема царя! Гепнув головний тиран (Степан Ковалів, Кутя.., 1960, 115); * Образно. Коли людина нудиться від неробства, для неї час — тиран, що мордує її, як отруєна стріла (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 200); * У порівняннях. [Віра:] Любов! Вона приходить у душу, як несмілий гість, а згодом починає панувати, як жорстокий тиран. Вона вже ставить свої закони і вимагає, щоб її насильство всі називали правдою! (Іван Кочерга, II, 1956, 205); // перен. Той, хто підкоряє собі кого-, що-небудь, диктує свою волю. Татьяно, друже мій Татьяно! З тобою разом сльози ллю, У руки модному тирану Ти долю віддала свою (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 74). 3. перев. кого або для кого, перен. Жорстока, деспотична людина, що зловживає своїм впливом, становищем, своєю владою над ким-небудь; мучитель. — Але я смію думати, що не буду для вашої дочки ні варваром, ні тираном, ні деспотом.., — обізвався Ломицький (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Юрішко, злий тиран людей, нелюбимий, остогидлий, Юрішко-пушкар, озлоблений на весь світ, одурений, — і той змилосердився (Гнат Хоткевич, II, 1966, 253); Батальйонний ординарець дістав наказ викликати фельдфебеля 12-ї роти Насакло, який мав репутацію найбільшого тирана (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 458).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цитати
Найжорстокіше тиранство — те, яке виступає під покровом законності і під прапором справедливості. Шарль Луї Монтеск'є
Жестокий, мучительский поступок по отношению к кому-нибудь. «А жалованья за все эти тиранства получал он всего полтора рубля, в треть бумажками.» Салтыков-Щедрин.
Див. також
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Джерела та література
Публічний електронний словник української мови
Зовнішні посилання
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
