Татонько

Татонько, -ка, м. Ум. отъ тато.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТА́ТОНЬКО, а, чол. Пестл. до тато. Ой, чого плачеш, чого жалуєш, Молода Ярино? Ой, чи жаль тобі татонька свого Чи подвір'ячка його? (Українські народні ліричні пісні, 1958, 105); Вийшов батько двері одчиняти, я йому в ноги, кланяюсь та плачу: — Татоньку ріднесенький (Марко Вовчок, I, 1955, 62). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 43

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Татонько, -ка, м. Ум. отъ тато.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ТА́ТОНЬКО, а, ч. Пестл. до та́то. Ой, чого плачеш, чого жалуєш, Молода Ярино? Ой, чи жаль тобі татонька свого Чи подвір’ячка його? (Укр.. лір. пісні, 1958, 105); Вийшов батько двері одчиняти, я йому в ноги, кланяюсь та плачу: — Татоньку ріднесенький (Вовчок, І, 1955, 62). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 43.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

татонько -а, ч. Пестл. до тато.

Ілюстрації