Танжір
Танжір, -ра, м. = Тарілка. Вх. Зн. 68. Тарілка — посуд, з якого вживають першу і другу страву, з третьої страви — лише десерти. Переважно тарілка круглої форми. Тарілки також бувають для прикраси. Такі тарілки називаються декоративні тарілки.
Матеріалом тарелі бувають різні. Матеріал часто відіграє велику роль, відповідно до призначення тарілки. Керамічні, або глиняні Скляні Фарфорові Дерев'яні Металеві ал Також тарілки бувають для одноразового використання. Це: Пластикові Паперові
Призначення
Тарілки мають різну глибину. Глибина тарілки залежить від її призначення. Тарелі великої глибини переважно призначені для першої страви, рідше третьої страви. Тарілки малої глибини — для другої і третьої страви. Тарілки малого розміру та малої глибини часто використовуються як нижня частина горняти, щоби вміст горняти у виняткових випадках виливався на тарілку. Такі тарілки часто називають блюдечками.
''''Цікаві факти:
'
Тарілка у сні.
Для жінки побачити в сні тарілки означає, що вона буде гарною господаркою й вийде заміж за гідну людину.
Якщо вона вже замужем, то збереже любов і повага чоловіка мудрим веденням домашніх справ.
Сальвадор Далі часто вдавався до сну з ключем у руці. Сидячи на стільці, він засинав із затиснутим між пальцями важким ключем. Поступово хватка слабшала, ключ падав і бився об лежачу на підлозі тарілку. Виниклі в дрімотах думки могли бути новими ідеями або рішеннями складних проблем. Ось так тарілка слугувала великому митцю.
Французькою «асьет» - це і тарілка, і настрій, стан. Імовірно, помилковий переклад французького виразу став причиною появи фразеологізму «не в своїй тарілці».
Походження слова:
Тарілка - запозичення з польської мови, польське talerz, на думку М. Фасмера, сходить до лат. taliare "різати".
Як вважає Н. М. Шанський, спочатку тарілкою називали відрізаний шматок дошки (для їжі). Однак зв'язку між тарілкою і талером немає. Талер - скорочення від Ioachimstaler (Ioachimstal - долина в Богемії, де видобувалося срібло для карбування монет).
Посилання:
Академічний тлумачний словник http://sum.in.ua/s/tarilka
ТАРІЛКА, и, жін.
1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (Іван Котляревський, I, 1952, 66); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 367); На столі стояли глибокі тарілки, по вінця налиті сметаною, пахучим медфм (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 113); // чого. Кількість страви, що вміщується в цій посудині. Стара «матушка» прислала якось їй тарілку малини (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 314); Тарілка борщу. ♦ Почувати себе не в своїй тарілці див. почувати.
2. перев. мн. Ударний музичний інструмент у вигляді двох тонких металевих дисків, один із яких звичайно прикріплений до барабана. Бубон, як грім серед літа, бухтів, мідяні тарілки бряжчали та цокали (Панас Мирний, I, 1949, 358); Грімко й глухо бив барабан, видзвонюючи мідними тарілками (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 211).
8. спец. Назва якої-небудь деталі, що мав форму плескатого диска. Торохкотіли тачанки,., дзеленчали стальними тарілками вози степового краю (Юрій Яновський, II, 1958, 248); Вагони заскреготіли гальмами.. Поїзд різко зупинився, застогнавши тарілками буферів... (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 79); Висівні тарілки в сівалці.
Український словник синонімів http://slovopedia.org.ua/41/53410/274020.html
ТАРІЛКА (глибока) полумисок, (велика) таріль, сов. блюдо; талірка.