Сп’янчитися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сп’янчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп’янчиться, то всі вікном утікають. МВ. І. 53.