Спілкувати

Спілкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. — з ким. Быть въ компаніи, дѣлать что-либо сообща, имѣть сношенія, связи съ кѣмъ.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СПІЛКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., рідко.

1. неперех. Те саме, що спілкуватися 1. Шляхтичі Зборовські .. спілкують з ханами на шкоду краю (Іван Ле, Наливайко, 1957, 28).

2. перех. Те саме, що єднати 4. Його [перекладача] робота — .. супроводжувати візити дружби, спілкувати народи у будівничих починаннях (Питання перекладу, 1957, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 527.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Спілкува́ння — передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб (Стаття 258 Кримінального процесуального кодексу України).