Сочевиця
Сочевиця (Lens) — рід однорічних зіллястих рослин родини бобових (Fabaceae). В Україні 4 види, з них у культурі звичайна або харчова сочевиця (L. culinaris Medik.), цінна зернобобова культура, поширена переважно в лісостепу.
Опис
За розміром зерна її поділяють на великонасінну (або тарілкову) і дрібнонасінну. Насіння сочевиці містить пересічно (у %) білка 25 — 35, крохмалю 47 — 60, товщу 0,6 — 4,4, клітковини 2,4 — 4, попелу 2,3 — 4,4; вітаміни B1 і В2. У природі існує кілька видів цієї рослини. Найпоширеніші - зелена, червона та коричнева. Зерно використовують на харч. та кормові цілі. Урожай зерна 11 — 15 центнерів з га.
Продукт харчування
Сочевиця є однією з найдавніших рослин, які культивують люди. Її скам'янілі залишки було виявлено під час розкопок людських поселень ще за часів неоліту на території сучасної Швейцарії. Відомо, що сочевицю вирощували й уживали в їжу жителі Давнього Єгипту, Греції та Риму. Її цінували, крім того, як поживний харчовий продукт, ще як і лікарську рослину. Давньоримські лікарі стверджували, що систематичне вживання сочевиці позитивно впливає на роботу серця й сприяє оновленню клітин крові, а також робить людину спокійною та терплячою.
- Коричнева сочевиця набагато швидше готується, набуваючи при цьому легкого горіхового аромату. Але слід стежити, щоб вона не переварилася, інакше вийде неапетитна на вигляд каша, хоча й непогана на смак. ЇЇ зазвичай застосовують для супів, запіканок, додають у салати.
- Червона сочевиця носить назву єгипетської. Вона не покрита оболонкою, дуже швидко вариться та чудово підходить для приготування пюре й супів. Її повсюдно використовують в азіатській кухні.
- Зелена сочевиця – це трохи недозрілий продукт. Уживається вона як вареною, так і сирою. Готується трохи довше за інші сорти й не розварюється. Використовується для салатів, м'ясних страв і в дієтичному харчуванні, зокрема для людей, хворих на виразкову хворобу, гастрит, гепатит, холецистит, пієлонефрит, атеросклероз, гіпертонію та ревматизм.
Користь сочевиці
Незалежно від сорту, сочевиця дуже корисна. У ній є практично всі поживні речовини, потрібні для роботи нашого організму. Усього в 100 г продукту міститься близько 50 г вуглеводів, 24 г рослинного білка, котрий, до речі, набагато ліпше й швидше засвоюється організмом, ніж тваринний. До її складу входять такі мікроелементи, як йод, залізо, бор, марганець, цинк, кальцій, фосфор, кобальт, магній тощо. Багата сочевиця й на вітаміни, зокрема А, В1, РР (ніацин), В2, фолієву кислоту. Крім того, вона містить велику кількість ізофлавонів – речовин, які допомагають у разі остеопорозу, клімактеричного синдрому й мають метаболічні й антиканцерогенні властивості, а також благотворно впливають на стан шкіри, зокрема, підсушують її, й роботу серцево-судинної системи. До того ж сочевиця підвищує імунітет, сприяє кровотворенню і завдяки високому вмісту клітковини нормалізує роботу травної системи. Сочевицю можна вважати «найчистішим» продуктом, оскільки вона абсолютно не вбирає шкідливі речовии з навколишнього середовища, тобто не накопичує жодних токсичних елементів, нітратів і радіонуклідів. Деякі вчені стверджують, що вживання в їжу сочевиці та квасолі хоча б тричі на тиждень, - зменшує ризик виникнення невеликих утворень на кишкових стінках - поліпів, які з часом можуть перетворитися на злоякісні.