Совиня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Совиня, -няти, с. Птенецъ совы. Ум. Совинятко. СОВЕНЯ́, яти, сер. Маля сови. Корова йшла вночі Маленьке Совеня (А сови і впівніч так бачать, як впівдня [опівдні]) Сказало: «Ізверни, небого, — Там яма, упадеш!..» (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 161). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 434.
Ілюстрації
|
|
