Собір
Собір, -бору, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала. Чуб. III. 334.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Собір ЗБИРА́ННЯ, я, сер. 1. Дія за значенням збирати і збиратися. Збирання козацької армії було в повнім розпалі (Яків Качура, II, 1958, 427); Я один на кілька радгоспів мав практику збирання стандартних будинків (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 71); В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементові ями-басейни для збирання дощової води (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 29); Великі труднощі були з запровадженням та збиранням продрозкладки. Але ревком працював не покладаючи рук (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 58); — Чи не час нам в дорогу? — поспитала Соломія.. По проваллю пройшов шепіт: пора, пора... І почалося збирання (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 347); Багато енергії й зусиль доклав М. В. Лисенко, щоб залучити якомога більше людей до участі в збиранні фольклору (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 50); Колгоспники поспішали закінчити збирання буряків, доки стоїть ясна погода (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 69). 2. Те саме, що збиральництво. У степовій та лісостеповій смугах населення [неоліту] переходило від мисливства до приручення тварин, а від збирання — до землеробства (Історія СРСР, I, 1957, 9).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Собір, бору, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала. Чуб. III. 334.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
збирати I = зібрати 1) (когось / щось в одному місці), скупчувати, скупчити, купчити, згромаджувати, згромадити; зосереджувати, зосередити, концентрувати, стягати, стягувати, стягти, стягнути, підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути (у великій кількості); зганяти, згонити, зігнати, наганяти, нагонити, нагнати (перев. про людей — живосилом) 2) (урожай), знімати, зняти, прибирати, прибрати; обривати, обірвати, оббирати, обібрати (плоди, ягоди), обносити, обнести; брати (гриби, ягоди тощо) 3) (робити потрібні приготування, виряджаючи кого-н. кудись), споряджати, спорядити, екіпувати, лагодити, ладнати, лаштувати, опоряджати, опоряджувати, опорядити, рих[ш]тувати; обмундировувати, обмундирувати (забезпечувати обмундируванням)