Собкати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Со́бкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ). 2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г.