Сліпити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, підемо сліпить. Ном. № 10346, ст. 289. Чужу хату топить, свої очі сліпить. Ном. № 10315. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить. Ном. № 10932.
