Слатися

І. Слатися, -шлюся, -лешся, гл. 1) Посылать сказать Шлеться зіронька до місяця: ти, місяцютоваришу, не зіходь же ти поперед мене.... Шлеться Іван та до Марусі: ти, Марусю, вірна дружино, не сідай же ти поперед мене. Макс. 2) Посылать сватать.

ІІ. Слатися, -стелюся, -лешся, гл. 1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава. 2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. Ном. № 6540. 3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках СЛАТИСЯ1, шлеться; мин. ч. слався, слалася, лося; недок. 1. Направлятися, іти до когось з чиїмсь дорученням. Мене мати та й не била - Самі сльози ллються: Од милого людей нема, Од нелюба шлються (Нар. лірика, 1956, 252).

2. до кого. Те саме, що засилатися 2.

СЛАТИСЯ2, стелюся, стелешся, недок. Те саме, що стелитися. Під ногами слався пухкий килим з трави і листя (Кучер, Пов. і опов., 1949, 84); Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався (Шевч., II, 1963, 399); Праворуч, скільки оком сягнеш, слався степ (Гр., II, 1963, 82); Густий ліс - неїжджений, неходжений, слався навкруги (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 276); Перед нею слалися три шляхи. Котрим шляхом бігти? (Н.-Лев., II, 1956, 83); Часом дим ішов угору, а часом слався по землі, сивиною, як туманом, покривав луг (Тют., Вир, 1964, 253); Христя ухопила рядно, подушку і побігла слатися (Мирний, III, 1954, 161); Посидівши так одне проти одного, Таміш Іванович казав: - Стелись! Салимонія Пилипівна слалася (Вишня, І, 1956, 350).

@ Щоб дорога слалася скатертю див. скатерть.

Ілюстрації