Сесе

Сесе, мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6.

Словник української мови: в 11 тт.

СЕ́СЕ, займ. вказ., діал. Це.

«Най знав, що то красти», — сесі слова завертілися йому в голові (Фр., IV, 1950, 479); Дивлюся на одну ріку — і бачу другу. Дивлюся на тамту — і сесю можу собі уявити (Хотк., II, 1966, 327).

Додаткова інформація

• [1]
• [2]

Джерела та література

1. Левченко О. П. Українська мова. Українська література. Довідник школяра. — 2-ге вид. — Чернігів: Країна мрійтм, 2013. — 176 с.