Свічколап

Свічколап, -па, м. Человѣкъ, снимающій къ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста. Рк. Левиц.

Сучасний словник

СВІЧКОГА́С, а, чол., заст. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок.