Різак
Зміст
Словник Грінченка
Різак, -ка, м. 1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ. 2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ. 3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ. Херс. 4) = Різачка. Рк. Левиц. 5) Раст. a) Stratiotes Aloides L. ЗЮЗО. I. 138. (Од різачки) варять і пють різак (росте в болоті). Грин. II. 318. б) — степовий. Falcaria Rivini Host. ЗЮЗО. І. 123. 6) Кирпичъ изъ навоза для топлива. Він йому дав сажень різака. Верхнеднѣпр. у. 7) ? Ой грайте же мі музичейки гудаком різаком. Гол. І. 324.
Сучасні словники
Словник української мови
[1] РІЗА́К, а, чол. 1. Інструмент для різання чого-небудь. // Ріжуча частина якого-небудь інструмента, знаряддя, машини і т. ін. Корпус струга, на якому вміщено різаки, рухомий. Це забезпечує хорошу його маневреність і виймання вугілля в будь-якому місці лави.
2. Великий широкий ніж; сікач.
3. Інструмент для кисневого різання металів. Газовий різак відрізняється від звичайного газового пальника тим, що, крім пристрою для змішування горючого газу з киснем, він має допоміжний пристрій для підведення ріжучого струменя кисню.
4. бот. (Falcaria, L.). Трав'яниста дворічна рослина — бур'ян з колючим дрібнозубчастим листям довгастої форми та з білим суцвіттям; використовується як пряність замість тмину. Різак. Цей бур'ян походить з родини зонтичних, поширений по всій Україні.
5. бот. (Stratiotes, L.). Те саме, що тілоріз.
6. рідко. Те саме, що різник 1.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
РІЗАК - -а́, ч. 1) Інструмент для різання чого-небудь. || Ріжуча частина якого-небудь інструмента, знаряддя, машини і т. ін.
2) Великий широкий ніж; сікач.
3) Інструмент для кисневого різання металів.
4) бот. Трав'яниста дворічна рослина – бур'ян з колючим дрібнозубчастим листям довгастої форми та з білим суцвіттям; використовується як пряність замість тмину.
5) бот. Те саме, що тілоріз.
6) рідко. Те саме, що різник 1).
Ілюстрації
|
|
|
|
Цікава інформація
Різак звичайний — трав’янистий дворічник сімейства зонтичні кулястої форми. Стебло сильно гіллясте висотою до 60 см . Листя жорсткі, або просто дваждитройчатие. Часточки листя лінійно-ланцетні, по краях гострозубчастими. Квітки дрібні, білі з пятилепестным віночком, пятизубчатой чашкою в численних парасольках, зібраних в щитковидную мітелку. Плід — довгасто-лінійний двусім’янка з широкими ребрами. Цвіте у червні-липні. Народні назви різака звичайного: омега польова (Саратовська обл.), перекатчик (Воронезька обл.)
Поширений на Україні, в європейській частині Росії, в Молдові, Білорусі, на Кавказі, південно-західних районах Сибіру, в Середній Азії. Загальне поширення, Скандинавія, Середня і Південна Європа, Північна Африка, Балканський п-ів, Мала Азія, Турецька Вірменія, Іран, Північна та Південна Америка. Росте по луках, сухих схилах, горбах, біля доріг і полів та як бур’ян на полях і виноградниках.
З лікувальною метою використовується трава. Рослина містить алкалоїди, велику кількість каротину, вітаміну С, протеїни. У плодах і траві виявлено 0,2% ефірної олії. Водний настій у невеликих дозах приймають при болях у шлунку і зниженій кислотності шлункового соку і використовують як сечогінний засіб. Подрібнене листя прикладають до ран для швидшого їх загоєння. Зелені частини рослини як спеції вживаються для маринадів і солінь. Насіння різака звичайного вживають у їжу замість кмину в Молдові. Відзначено, що застосування внутрішньо різака звичайного як отруйної рослини, вимагає обережності.
Спосіб приготування і застосування різака звичайного:
2 чайні ложки сухої трави різака настоювати 1-2 години в 0,5 л окропу, процідити. Приймати по 1-2 столові ложки 3-4 рази на день за 20-30 хвилин до їжі.
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 560. Словник української мови
- Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. Голова . ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2001.-с.1440 с. Ст. 1034
- Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. Голова . ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2005.-с.1728 с.Ст. 1225
