Розгублюватися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Розгублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розгубитися, -блюся, -бишся, гл. Растеривать, растерять вещи, растеряться. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6621. А я на їх задививсь та з волами розгубивсь. Мил. 100.

Словопедія

РОЗГУБЛЮВАТИСЯ - губитися; П. НІЯКОВІТИ, нітитися, засоромлюватися, сов. конфузитися, о. не знати на яку ступити; док. РОЗГУБИТИСЯ, обараніти, усі шляхи погубити, г. затеряти пам'ять.

Тлумачний Словник

Розгублюватися - Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від страху (про все або багато чого-небудь).

Ілюстрації

Розг1.jpg Розг2.jpg Розг3.jpg Розг4.jpg

Джерела та література

  • Заржавіла січова рушниця, злігся порох, розгубилося креміння (Панас Мирний, I, 1949, 180);
  • Як що буде з пошти, складай, щоб не розгубилося (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 319);
  • Давно вже вийшли вони з лагідних юнацьких літ у сувору черству мужність. Багато прекрасних людяних поривань розгубилось і позабулось на життєвих дорогах (Олександр Довженко, I, 1958, 437)

Синоными

Розгублюватися