Роблений
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. Роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РО́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до робити 1—5. Данило Харитонович божився, що чобітки роблені «на замовлення», і божився, аж доки розійшовся базар (Петро Панч, В дорозі, 1959, 13); Вже в першому вірші книги [Є. Плужника] звучать мотиви, характерні для всього її змісту чи, точніше, для остаточних висновків, роблених поетом з його роздумів (Не ілюстрація.., 1967, 265); // безос. присудк. сл. роблено. Російська армія закопалась у землю. Старі — з чотирнадцятого року — окопи заглиблено до двох метрів,.. бліндажі пішли у підґрунтя на три, накати роблено тепер тільки в чотири шари (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 62).
2. у знач. прикм. Позбавлений природності; удаваний. По його зітханню, робленому, нещирому, я вгадую, що він має казати щось гостре, цікаве (Степан Васильченко, II, 1959, 97); Обличчя самурая розпливається в роблену посмішку (Олександр Довженко, I, 1958, 120); Який же він неприємний, цей нахаба.. Все в ньому роблене — самовпевнена пихатість, зухвала настирливість, солодава улесливість (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 311); // Позбавлений щирості, відвертості; нещирий. В неї на виду, на очах не щире клопотання, не щире жалкування, а якесь роблене... (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 237); — По правді сказавши, Доро, — .. мені твоя.. приязнь до тої дівчини видається потрохи робленою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 57); // Штучний, ненатуральний. Лиш зрідка думку стверджує він [В. І. Ленін] рухом, найбільший ворог робленій красі, нещирості й зітханням слабодухим
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Роблений, а, е.
1) Прич. прош. стр. отъ робити.
2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. Роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449.
3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі. Камен. у.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
роблений
1) ( изготовлявшийся) прич. де́ланный 2) (прил.: ненастоящий) де́ланный, иску́сственный; (притворный - о смехе, улыбке) принуждённый; ( неискренний) наи́гранный
Ілюстрації
|
|
|
